На тлі ухвалення Верховною Радою закону про лібералізацію валютного ринку в Нациоальнм банку України звертають увагу на небезпеку подальшого розмивання підприємцями податкової бази і продовження виведення валютної виручки до країн з низьким податковим навантаженням – проблему, з якою стикаються багато держави.
"Для того щоб "безвиз для капіталу" зпрацював не лише на папері, потрібні передумови, за яких подальша валютна лібералізація не перетвориться на загрозу фінансовій стабільності", - пише у своєму матеріалі для DT.UA начальник управління реформування фінансового сектору НБУ Євген Степанюк.
Серед основних передумов автор називає ефективне податкове законодавство та вимоги фінансового моніторингу. Саме вони повинні забезпечити чистоту потоків капіталу і мінімізувати ризики застосування ліберальної моделі валютного регулювання для ухилення від сплати податків і відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом.
Автор нагадує, що ще в 2016-му році було розроблено законопроект щодо протидії зменшення податкової бази і переміщення прибутку за кордон з урахуванням міжнародних ініціатив Організації економічного співробітництва. Законопроект впроваджує ті кроки з Плану дій BEPS, які найбільш актуальні для України, враховуючи поширені схеми виведення капіталу.
Серед найбільш актуальних для України дій автори законопроекту виділили наступні:.
Дія 3 - "Правила про оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК)";
Дія 4 - "Обмеження витрат за фінансовими операціями з пов'язаними особами";
Дія 6 - "Запобігання зловживанням у зв'язку з застосуванням договорів про усунення подвійного оподаткування";
Дія 7 - "Запобігання уникненню статусу постійного представництва";
Дії 8-10 - "Правила трансфертного ціноутворення";
Дія 13 - "Документація з трансфертного ціноутворення та звітність у розрізі країн".
"Важливо відзначити, що кроки 6 і 13 належать до Мінімального стандарту рекомендацій ОЕСР, до якого включені також кроки 5 ("Шкідливі податкові практики") і 14 ("Удосконалення діючих угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом підвищення ефективності механізмів вирішення спорів"). Впровадження цих кроків є зобов'язанням України в рамках Програми розширеного співробітництва щодо BEPS, лист про приєднання до якої було підписано міністром фінансів України в листопаді 2016 року", - підкреслює Степанюк.
гідно з підрахунками Організації економічного співробітництва і розвитку, від розмивання податкової бази і виведення прибутку компаній за кордон бюджети країн світу втрачають щорічно від 100 до 240 млрд доларів США. Під егідою країн "Великої двадцятки" в 2013 р. була розпочата робота над уніфікованими міжнародними правилами по оподаткуванню, які були втілені в 15 основних діях (План дій BEPS), фінальний звіт за яким був оприлюднений ОЕСР у жовтні 2015 р. На сьогоднішній день до цього плану залучилися 116 країн світу, які забезпечують понад 93% світового ВВП.
Детальніше про перспективи приєднання України до BEPS читайте в статті Євгена Степанюка "План дій BEPS в Україні" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".