В Міноборони розповіли про вимоги до постачальників продуктів харчування для військових

В Міноборони розробили високі стандарти та вимоги до компаній, які хочуть брати участь у тендерах з постачання військових частин. Зокрема вони стосуються спроможності до організації процесу харчування,  оформлення документації та фінансової спроможності кандидатів. Такі заходи є фактором убезпечення армії від випадкових або недобросовісних учасників ринку. Разом з тим, армія завершує успішний перехід на харчування за каталогом, заявив заступник міністра оборони України Ігор Халімон під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, передає "Армія.Інформ".

«Річний дохід компанії, яка хоче брати участь у тендерах, має становити 500 мільйонів гривень річного обороту та досвід освоєння цих коштів. Стосовно «жорстких» умов, прописаних у тендерах для компаній — потенційних учасників цього ринку. Такий крок продиктований досвідом», — повідомив заступник міністра.

Ігор Халімон пояснив, що такі заходи вживаються з метою, щоб на торги виходили спроможні компанії, які мають власний обіговий капітал і можуть опрацьовувати такі обсяги. Якщо в компанії немає платіжної спроможності чи підтримки банку, є великий ризик, що вона зірве харчування військовослужбовців.

«Тендерні умови прописані так, щоб убезпечити Міноборони від потенційної загрози зриву організації харчування у ЗСУ. Нагадаю історію минулих років, коли через невеличкий ФОП на півроку були заблоковані договори з харчування Збройних Сил. Бо компанія зайшла на торги без необхідних потужностей, не розрахувавши, що за визначеною процедурою Міноборони платить за послуги з відстрочкою у місяць, отже, накопичується «борг». Саме тому річний дохід компанії, яка хоче брати участь у тендерах, має становити не менше 100% початкової вартості предмета закупівлі. Тобто 500 мільйонів гривень річного обороту та досвід освоєння цих коштів», — зазначив Ігор Халімон.

Як виявилося на практиці, таким вимогам відповідають лише 10%  загальної кількості компаній України, але й вони для участі у тендері повинні мати належно оформлену документацію та пропонувати прийнятну ціну за свої послуги.

Цього року, за словами заступника міністра, у торгах загалом брали участь 14 підприємств, тендерним умовам відповідали лише 8 із них. Наразі відбулося підписання договорів за семи лотами з дев’яти із двома компаніям, які стали переможцями тендерів. Відкритим залишається питання стосовно двох лотів. Наразі причиною є оскарження цих процедур у суді й Антимонопольному комітеті. Там претендентами також є дві компанії, але, як стало відомо, одна з цих компаній надала недостовірну документацію, а саме, підроблені документи податкової звітності. Стосовно цього факту порушене кримінальне провадження. Міністерство оборони визнане потерпілою стороною.

 «Якщо ви пам’ятаєте, торік розганялася інформація про те, що армія в березні 2020 року залишиться голодна. Що тоді відбулося? За кілька днів до набрання чинності договорів компанія, яка мала виробничі потужності та обіговий капітал, відмовилася надавати свої послуги. Але зриву харчування не відбулося. Як вийшли з критичної ситуації? Тоді вдалося переукласти чинні з 2018 року договори. Допомогли депутати ВР, які на позачерговому зібранні ухвалили зміни до законодавства в частині можливості продовження таких договорів. Восени також інформаційний простір заповнювався «зрадою» та зривом харчування, але цього не сталося, як би «профінансованим» ворогам України цього не хотілося», — зазначив заступник міністра оборони.

Крім того, він нагадав, що  з початку 2021 року  вдалося нарешті здійснити повний перехід війська на харчування «за каталогом».

«Процес переходу на каталог тривав з 2016 року. І до 2020 року лише 106 військових частин харчувалися за таким принципом, 252 — залишалися на системі аутсорсингу. Наразі — з 2021 року всі військові частини переведені на харчування за каталогом у якому 409 найменувань різних продуктів. Що також зумовлює підвищення контролю за якістю, постачанням і зберіганням продуктів», — повідомив Ігор Халімон.