Насправді в країні немає значного ресурсу для "мобілізації" додаткових платників внесків, не кажучи вже про 7 млн осіб. Навіть у разі поліпшення ситуації із зайнятістю, з огляду на демографічні тренди, істотного приросту кількості платників ЄСВ немає звідки чекати.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук. На її думку, "додатковий" другий рівень потребує сплати додаткових внесків.
У підсумку наймані працівники матимуть додаткове (порівняно із сьогоднішнім) фіскальне навантаження в розмірі 2,5% заробітної плати, а бюджет країни втрачає податкові надходження в сумі 4,5% фонду зарплати внаслідок зниження податків, плюс ще втрати від виведення з бази оподаткування 7% фонду зарплати (страхові внески до другого рівня мають бути звільнені від оподаткування).
"По суті законопроект №6677 пропонує запровадити сплату внесків до другого рівня за рахунок бюджетних коштів, причому не лише державного/центрального бюджету, а й місцевих бюджетів, для яких податок на доходи фізичних осіб становить найбільшу статтю доходів, - підкреслює експерт. - Якщо намагатися запровадити другий рівень у рамках існуючого фіскального поля, без припливу "нових", дійсно додаткових коштів, система навряд чи зможе генерувати справді додаткові доходи.
Детальніше про проблеми пенсійної реформи читайте в матеріалі Лідії Ткаченко "Накопичувальний рівень пенсійної системи: якою може бути українська модель?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".