Зменшення єдиного соцвнеску допомогло б перейти до «білих» зарплат

Про це у своїй статті для ZN.UA пише кандидат юридичних наук, адвокат Данило Гетманцев.

Він пояснює, що сьогодні відносно безпечна «конвертація» грошових коштів, за свідченнями бізнесменів, на ринку коштує значно менше вигоди підприємця, яка отримується не тільки від економії на податках із зарплати, але і на сплаті ПДВ та податку на прибуток. При цьому єдиний соціальний внесок є одним з основних стимулів для використання системи конвертації. І при його зменшенні саме підприємці, а не держава, стануть тією рушійною силою, яка буде утримувати з громадян прибутковий податок, до речі, без згоди останніх.

Разом з тим Д.Гетманцев зазначає, що дана пропозиція вимагає економічних розрахунків, однак саме у площині зустрічного руху держави та бізнесу лежить вирішення подібних проблем.

Говорячи про пропозиції Мінсоцполітики, суть яких зводиться до введення гарантованих зарплат і передбачає розширення повноважень Держінспекції з питань праці та істотне збільшення санкцій за порушення законодавства про оплату праці, адвокат наголошує, що подібними репресивними методами неможливо вирішити проблему «виплати зарплат за тіньовими схемами».

Ще один метод протидії тіньовим зарплатам, що міститься у Податковому кодексі, передбачає, що отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) зарплати є підставою для проведення одразу двох видів перевірок платника податків - документальної виїзної позапланової та фактичної. При цьому із суті закону не випливає, що проведення однієї перевірки виключає проведення іншої. Не визначено і статус інформації, не потрібні докази відповідності її дійсності. «Таким чином, законодавець, борючись із тіньовими зарплатами, наділив скривджених працівників універсальним зброєю проти колишнього роботодавця - подарувати йому під завісу свого відходу позапланову податкову перевірку», - пише автор.

Д.Гетманцев переконаний, що і цей адміністративний механізм навряд чи призведе до відчутного результату. На його думку, вирішення проблеми тіньових зарплат лежить в економічній площині. Автор підкреслює, що тіньові зарплати належать до тієї категорії проблем, які вирішуються еволюційно, поступово, з розвитком економічних відносин, і вирішення проблеми можливо прискорити шляхом створення необхідних економічних умов.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Данила Гетманцева «Боротьба чи її імітація?»