Металургійні підприємства України почали потроху збільшувати виробництво завдяки стабілізації постачання електроенергії, однак відчувають складнощі із забезпеченням виробничих потужностей необхідними обсягами брухту. Очікується, що у найближчі кілька місяців дефіцит тільки поглибиться. Така оцінка об’єднання «Укрметалургпром» міститься в статті UAprom «Знову дефіцит брухту: як уникнути нестачі сировини та зупинки метзаводів».
Зокрема запаси брухту на підприємствах уже кілька місяців не перевищують 20-25 тис. т, а у грудні були на критичній позначці у 10-15 тис. т. «Металурги вже зараз відчувають дефіцит сировини, який за підсумками 1 кварталу 2023 року може сягнути позначки у 100 тис. т», - зазначили в об’єднанні.
На думку опитаних експертів, така ситуація виникла через сукупність факторів. Серед них природне зниження заготівлі через окупацію частини територій на сході та півдні України, які були основними генераторами брухту завдяки розвиненій промисловості. Крім цього, помітно зріс експорт металобрухту. У січні він склав 8,3 тис. т, а в лютому подвоївся до 15,8 тис. т. В «Укрметалургпромі» прогнозують, що у березні цей показник може перевищити 20 тис. т. Тобто за підсумками кварталу йтиметься про закордонні продажі на рівні понад 45 тис т. Президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков нагадав, що іще в 4 кварталі 2022 року щомісяця з України вивозили 10-15 тис. т. «Тому у металургів є побоювання, що навіть при нульовому експорті дефіцит брухту буде ще більш відчутним у 2 кварталі поточного року», - зауважив він.
Через це держава втрачає двічі, вважають в «Укрметалургпромі». Перш за все мова йде про прямі збитки від експорту. «Експортери, здійснюючи певні маніпуляції із документами і, як можна припустити, не без сприяння з боку деяких митників, фактично знижують розмір експортного мита із 180 євро до 3 євро за тонну. Через це державний бюджет недоотримує сотні мільйонів гривень щомісяця», - пояснили в об’єднанні.
Крім того, дефіцит брухту є критичним показником для стабільної роботи української металургії. «Це може призвести до того, що металургійні підприємства не зможуть виробити додаткову сталь, або навіть скоротять виробництво, - зазначив керівник CMD Ukraine Ігор Гужва. «Вважаю, що треба повернутися до ідеї заборони експорту металобрухту на час воєнних дій», - додав він.
Володимир Головко, керівник Центру політичного аналізу, вважає, що в цьому контексті варто звернути увагу на деякі завдання, що містяться у нещодавно затвердженому Кабміном Плані пріоритетних дій на 2023 рік. «Зокрема, Міністерству економіки доручили підготувати проект постанови уряду "про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень) у разі значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку". Це має сприяти створенню умов для формування раціональної структури експорту та імпорту товарів, яка відповідає міжнародним зобов'язанням та вимогам економіки воєнного часу», - сказав експерт.