Українські порти чвертю своїх вантажів поступилися іноземним конкурентам

Через технічну відсталість українських портів приблизно чверть вантажів, які вони могли б перевалити, в минулому році пішли в три порти конкурентів - Новоросійськ (Росія), Констанцу (Румунія) і Варну (Болгарія).

Таку думку DT.UA висловила експерт Центру політичного і економічного аналізу Ірина Кава.

У свою чергу директор експедиторської компанії «Югавтотранс» Сергій Кислицький вважає, що російські порти, перш за все Новоросійський, забирають вантажі в українських. «Спершу, коли тільки починалися контейнерні перевезення, українським портам не було альтернативи. Сьогодні Україна сама робить собі конкурентів, оскільки у міжнародних компаній немає гарантій, що вантаж буде доставлено вчасно», - говорить він.

Причин, за якими вантажі обійшли Україну, декілька. Перш за все - технологічна відсталість. В Україні побудовані універсальні порти, лише з деякими спеціалізованими комплексами. Тоді як у світі, навпаки, будується безліч спеціальних комплексів у портах.

Українські порти в недостатній мірі забезпечені пропускною здатністю залізниці. Вони відповідають стандартам 60-70-х років минулого століття і мають серйозні труднощі з обробкою суден вантажопідйомністю понад 80 тис. тонн, які є на сьогодні найбільш економічними для перевезення масових вантажів. Перевантажувальна техніка портів в основному універсальна (портальні крани), має крайню ступінь зношеності (60-90%) і не відповідає сучасним вимогам до розмірності, вантажопідйомності і продуктивності.

Крім того, система управління морськими портами є симбіозом державно-приватного підходу, що поєднує недоліки обох систем і практично не має достоїнств. При нібито значних коштах, що генеруються державними портами, реінвестується лише мала частина. І головне - в Україні діє відстале морське і митне законодавство, середньовічні правила перетину кордону судами, корупція у всіх органах державного контролю переміщення вантажів з генерацією прибутку вгору по ієрархічним вертикалях.

За оцінками Центру політичного і економічного аналізу, в нашій країні перевантажується не більше 15% від потенційного обсягу транзиту. «Проте головна проблема - щодо державної влади, не сприймає значимість приватного бізнесу в сучасних реаліях. Якщо між розвиненими країнами, на які ми рівняємося, за залучення інвестицій в економіку йде боротьба, у нас ментальність така, що Україна робить послугу, дозволяючи інвестору працювати», - говорить І. Кава.

Як наслідок, держава вже двадцять років відкладає на потім реформи в портовій галузі. Спроби залучити інвестиції на рівні прийняття різних «концепцій розвитку» були приречені на провал, оскільки держава ніколи не пропонувала адекватних і повноцінних рішень, здатних зацікавити інвесторів, погоджується директор інформаційно-аналітичного центру BlackSeaTrans Валентина Михайлова.

Докладніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Володимира Рубцова «Час півзаходів канув у минуле. Портова галузь потребує масштабної реформи».