Україні слід прискорити впровадження європейських стандартів банківського нагляду – економіст

Перспектива євроінтеграції ставить перед банківською системою України ряд серйозних завдань, що стосуються корінних змін концепції її розвитку та впровадження європейських стандартів банківського нагляду, пише в своїй статті для DT.UA економіст Олександр Шаров.

На його думку, українська банківська система повинна відійти від класичної моделі універсальних банків та включити до свого складу елементи системи спеціалізованих банків.

"Насамперед це стосується докорінних змін концепції розвитку національної банківської системи, яка має відійти від класичної (німецької) моделі універсальних банків і включити до свого складу елементи системи спеціалізованих банків (англосаксонської моделі), такі, як чіткий поділ між депозитно-кредитними та інвестиційними банківськими установами (або відповідними типами операцій універсальних банків)", – йдеться в статті.

Крім цього, нормативно-правові документи в галузі банківської справи повинні, на думку автора, визначати статус системоутворюючих банківських установ, до яких пред'являються підвищені вимоги достатності капіталу та інших показників банківського нагляду.

Шаров зазначає, що паралельно Україна повинна прискорити повну імплементацію стандартів Базельського комітету банківського нагляду – вимог документу "Базель-2", а також забезпечити перехід до відповідності банків країни вимогам "Базель-3", що вимагає тісної взаємодії з таким регулятивним органом ЄС як Європейське агентство з нагляду ЄАН (European Supervisory Authority, ESA). Мета даної структури полягає в моніторингу діяльності національних органів фінансового нагляду з метою уніфікації вимог у відповідності до нормам європейського права.

Експерт вказує, що для чіткого визначення всіх сфер, які будуть обговорюватися в рамках консультацій з європейськими інститутами, НБУ повинен був підготувати перелік конкретних проблем та план-графік технічного співробітництва між банками, що включає в себе питання юридично-правового характеру, монетарної політики, платіжних систем, інформаційних технологій, статистики, бухгалтерського обліку та контролю емісії.

"Обов'язково хотілося б наголосити, що адаптація європейських норм і стандартів сприяла б виходу українських банків на світовий ринок (дотепер це певною мірою вдалося лише Приватбанку, але що буде з його європейськими "дочками" після ймовірної націоналізації - велике питання), без чого навряд чи можна буде сприймати українську банківську систему як частину глобального банківського співтовариства", – підсумовує автор.

У жовтні 2016 року глава Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що більшість ліквідованих за період її роботи банків вже не мали активів. "Не шкодуйте про 82 банки, які ми вивели з ринку, як би боляче це не було. Тому що ці банки, на жаль, не були банками. З них 20 займалися просто відмиванням грошей, в інших банках просто не було абсолютно ніяких активів, тому що в їх вкладників просто ці активи вкрали", – сказала керівник НБУ.

Детальніше про проблеми банківської системи України читайте у статті Олександра Шарова "Банківська система України: час справжніх реформ?" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".