Україна посіла один із останніх рядків у рейтингу світової благодійності. Після нас тільки Бурунді і Мадагаскар.Найбільший британський незалежний благодійний фонд Charities Aid Foundation (CAF) вперше оприлюднив рейтинг країн за рівнем розвитку приватної благодійності.
Лідерами рейтингу стали Австралія і Нова Зеландія. І та, й інша країни мають тривалу історію благодійності, традиціям якої залишаються вірними до цього дня. Дуже важливо і те, що щедрість громадян цих країн знаходить підтримку на державному рівні, зазначають автори рейтингу.
А ось Україна, як втім, і Росія, знаходиться в самому кінці списку. Наша країна ділить 147-149-е місця з Грецією і Сербією. Трохи попереду виявилася Росія, посівши 138-е місце.
Низький рейтинг України, як, втім, і Росії, а також Білорусі, Молдови, Литви та багатьох інших країн колишнього СРСР, пояснюється перш за все ментальністю населення. За десятиліття радянської влади були ретельно викорчувані всі традиції благодійності.
Окрім того, історія філантропії в Україні грішить використанням всіляких благодійних фондів для відмивання грошей, що відбило бажання у тих, хто хотів би допомагати нужденним, нести гроші в ці організації.
До того ж, чинне законодавство не стимулює приватну філантропію. У ньому не прописані прийняті в сучасному світі схеми роботи благодійних фондів з донорськими грошима. Численні спроби внести зміни до закону закінчувалися фіаско. На даний момент, бажаючий робити добрі справи, стикається з таким парадоксом: благодійника від податку звільнено, а от «благоотримувача» - ні. Зрозуміло, що той, хто дає сім'ї хворої дитини гроші на покупку, наприклад, інвалідної коляски, платить податок за «благоотримувача».
Тому, згідно з рейтингом, тільки 8% населення України роблять донорські пожертвування до благодійних фондів, а 28% вважають за краще допомагати нужденним безпосередньо.
Втім, у всьому світі більшість людей, а саме 45% надають пряму допомогу. Це найбільш поширений вид благодійності у 9 з 13 регіонів світу. Такою є картина в Африці, Азії, а також у Центральній і Південній Америці.
Найвищий показник прямої допомоги - в Ліберії. 76% ліберійців регулярно надають підтримку безпосередньо нужденним, і лише 8% населення щомісячно жертвують гроші на благодійність.
У цілому ж, по світу грошові пожертвування робить 30% населення. Волонтерською роботою займається в світі близько 20% населення.
Укладачі рейтингу вирішили простежити, наскільки ступінь задоволеності людини якістю життя (або «щастя») впливає на його благодійні вчинки. Для цього респондентів запитували, наскільки вони задоволені своїм життям в даний момент. Виявилося, що взаємозв'язок «щастя - благодійність» сильніший, ніж взаємозв'язок між відсотком благодійних пожертвувань і рівнем добробуту. Тобто людина, яка живе в «щасливій» країні, більш схильна жертвувати гроші благодійним організаціям, аніж той, хто живе в «багатій» країні.
Окрім того, рейтинг показав ще кілька цікавих взаємозв'язків. Наприклад, чим старшими ми стаємо, тим охочіше жертвуємо на благодійність. Водночас, у більшості країн жителі старше 50 років менш схильні допомагати нужденним безпосередньо. А найактивніша група благодійників, які допомагають безпосередньо, - люди від 35 до 49 років.За матеріалами Delo
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку