За даними заступника міністра, збільшення експорту на ринки ЄС відбулося в основному за рахунок зростання обсягів поставок кукурудзи (на 57,4%), ріпаку (72,9%), соняшникової олії (23%).
"Значно збільшилися поставки м'яса та харчових субпродуктів птиці, меду, кондитерських виробів, маргаринової продукції і таких цікавих нішевих продуктів як сорго або льону", - зазначила Трофимцева.
Ключові імпортери української сільськогосподарської та харчової продукції серед країн ЄС - Нідерланди (частка 17,6%), Іспанія (15,5%), Польща (12,9%), Італія (11,9%) і Німеччина (9,9%).
"На ринках ЄС зростає попит на українську готову продукцію. Наприклад, за січень-вересень 2017 року було експортовано вершкового масла на суму $ 12,6 млн, а в той же період 2016 року ця цифра становила лише $ 5 тис. Також зросли поставки українського морозива, згущеного молока, крохмалю, кондитерських виробів з цукру і т. д.", - зазначила Трофимцева.
Вона також нагадала, що на сьогодні вже повністю використані тарифні квоти на ряд українських аграрних товарів: цукор, мед, ячмінь, ячмінна крупа і борошно, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, кукурудза, пшениця.
"Серед додаткових торговельних преференцій, які вступили в дію з 1 жовтня 2017 року, українські експортери вже повністю використали квоти на мед об'ємом 2,5 тис. тонн. На 36,5% використані квоти на оброблені томати, а на 5,9% - квота на ячмінну крупу та борошно. У повному обсязі поки залишаються вичерпаними додаткові торговельні преференції на виноградний сік - 500 тонн і овес - 4 тис. тонн", - додала Трофимцева.
Раніше повідомлялося, що український експорт до Туреччини за сім місяців зріс на 18%.
Детальніше про зовнішню торгівлю України читайте у статті Максима Пархоменка "Ринкові захоплення. Наскільки переконливо відновлюється український експорт" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".