Україна планує ратифікувати кредитну угоду з Євросоюзом

Україна претендує на отримання макрофінансової допомоги від Євросоюзу у вигляді кредиту на суму 610 млн євро. Президент Віктор Янукович подав до парламенту законопроект N0050 з пропозицією ратифікувати угоду, підписану ще на початку року.

Точний розмір кредитної ставки невідомий, але він буде ідентичний ставці, за якою ці кошти залучить на ринку Єврокомісія, що має найвищий кредитний рейтинг ААА. Операційні витрати Єврокомісії сплатить Україна.

Згідно з угодою, кредит буде отримано протягом двох років чотирма траншами: 100 млн євро, 10 млн євро і двічі по 250 млн євро. Період між перерахуванням грошей не повинен становити менше трьох місяців, за винятком першого і другого траншів, які може бути об'єднано. Додаток N2 до кредитного договору визначає перелік фінансової інформації, яку українська влада повинна щокварталу подавати ЄС. На основі цієї інформації будуть приймати рішення про видачу грошей. Максимальний термін повернення кредиту, кошти якого будуть зараховуватися до держбюджету, починаючи з 2014 року, складе 15 років.

Умовами перерахування грошей, згідно з угодою, стануть "реалізація домовленостей, які буде досягнуто між Україною і МВФ", а також "позитивні результати оцінки з боку Єврокомісії досягнень в економічній стабілізації та структурних реформах". Раніше українські чиновники запевняли, що підписання кредитної угоди з МВФ буде достатньо для "розблокування" кредиту ЄС. Подібне трактування договору вчора озвучили і у представництві ЄС в Україні, пише "Коммерсантъ-Україна".

Проте у додатку N1 міститься перелік умов, окрім співпраці з МВФ, виконання яких є обов'язковим для відкриття кредитної лінії. Українська влада зобов'язалася досягти прозорості держзакупівель, наділивши реальними повноваженнями Антимонопольний комітет для відстеження порушень у цій сфері. Також в уряді повинні створити систему підготовки і сертифікації аудиторів держорганів влади і домогтися для Рахункової палати повноважень з контролю не тільки витрат, але і доходів держбюджету.

Україна зобов'язалася дотримуватися зобов'язань, узятих при вступі до СОТ, утримуючись від заходів, що порушують принципи вільної торгівлі. У питанні відшкодування ПДВ буде потрібно встановити штрафні санкції за платежі, прострочення за якими перевищує 74 дні - цей штраф має становити не менше 120% облікової ставки НБУ (зараз 6,5%). Для вирішення проблем дефіциту НАК "Нафтогаз України" Євросоюз вимагає встановити єдиний рахунок для платежів теплокомуненерго, активізувати роботу щодо встановлення індивідуальних газових лічильників, а також створення системи компенсацій для незахищених верств громадян. Договір встановлює кількісні критерії (наприклад, розмір касового дефіциту держсектора, резервів НБУ, держборгу), невиконання яких може заблокувати перерахування грошей.

Такі вимоги ЄС доповнюють вимоги валютного фонду. "МВФ хоча і моніторить ситуацію з виплатою ПДВ, однак не висуває вимогу ввести пеню на прострочені виплати, принаймні публічно. Ця норма дуже важлива для бізнесу - вона поставить підприємців і державу у рівні умови",- відзначає виконавчий директор "Європейської бізнес асоціації" Ганна Дерев'янко. Таким чином, навіть у разі успішних переговорів з МВФ українській владі необхідне виконання обіцяного для отримання кредиту Євросоюзу. "Враховуючи труднощі з відновленням співпраці з МВФ, ці кошти Україна отримає ще не швидко. Швидше за все, вже після президентських виборів 2015 року", - прогнозує директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.

До того ж переговори про відновлення кредитування МВФ поки далекі від завершення. Зараз у Києві працює місія фонду, яка в тому числі обговорює проект держбюджету на 2014 рік. "Представники фонду чекали від української влади чіткого плану, як вони мають намір знижувати бюджетний дефіцит. Його вони не побачили, тому підсумки роботи місії важко назвати вдалими",- сказав співрозмовник, ознайомлений з ходом переговорів. !zn

Читайте також:

Україна втратила право використовувати 70 млн євро, виділених ЄС на реформи

Загальний інвестиційний потенціал ЄС в шість разів більший від російського