Перед українським урядом стоїть непростий вибір: спробувати оскаржити рішення або залишити все, як є, використавши висновки третейської групи для зміцнення власної позиції в "дзеркальній суперечці" "DS 525: Україна - Заходи, що стосуються торгівлі товарами та послугами", в якому Україна вже виступає як відповідач. У ньому Російська Федерація планувала оскаржити санкції, затверджені Радою національної безпеки та оборони України, а також заборону імпорту товарів із Росії, застосовану Кабміном України.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Альона Омельченк, партнер, керівник практики міжнародної торгівлі юридичної фірми "Ільяшев і Партнери". За її словами, у цій справі DS525 українська сторона тепер має сильну позицію з урахуванням останнього рішення третейської групи з транзиту.
"Україна також зможе вдатися до посилання на ту саму ст. XXI(b)(iii) ГАТТ 1994 р. і доводити відповідність тим самим критеріям, які довела Росія, а саме: 1) об'єктивний характер надзвичайного стану (зв'язок з інтересами оборони або підтримки порядку); 2) відповідність строків заходів тривалості надзвичайній ситуації; 3) слідування принципу добросовісності, що його розуміють як спрямованість заходів на захист інтересів безпеки, а не на уникнення зобов'язань у сфері торгівлі (неприпустимість протекціонізму); 4) відповідність мінімальному критерію причинно-наслідкового зв'язку між заходами й метою, - зазначає експерт. - Перше вже було встановлено третейською групою, друге підтверджується датами прийняття актів і дії заходів, третє й четверте неважко довести за аналогією з російською позицією в DS512".
Детальніше про складнощі з переглядом транзитного спору читайте у статті Альони Омельченко "У пошуках втраченого транзиту" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".