Україна готується розірвати договір з Росією про добудову Хмельницької АЕС

Верховна Рада України може розглянути питання про денонсацію угоди з Росією щодо спільного будівництва 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС, повідомив президент НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський.

"Ви правильно назвали: денонсація угоди, оскільки міжурядову угоду було підтверджено відповідним законом. Це тривала процедура, але ми зараз на початку цього шляху", - сказав він журналістам в ході "Французько-українського ядерного бізнес-форуму", що проходить у Києві у вівторок, 16 грудня.

На сьогодні в Україні вся законодавча база створена під те, щоб добудова енергоблоків ХАЕС проводилася з російською компанією "Атомбудекспортом", зазначив Недашковський.

Як повідомлялося, влада України раніше заявив про намір відмовитися від співпраці з РФ при будівництві 3-го і 4-го енергоблоків ХАЕС. Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк у жовтні поточного року поставив НАЕК "Енергоатом" завдання прискорити завершення будівництва енергоблоків з європейськими партнерами. Серед можливих учасників добудови енергоблоків може виступити Skoda.

У жовтні 2013 року Кабмін Миколи Азарова затвердив скоригований проект будівництва ЛЕП напругою 750 кВ для видачі потужностей Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій (АЕС), збільшивши його загальну кошторисну вартість в 2,9 рази (на 3 млрд 185,805 млн грн) - до 4 млрд 847,269 млн грн.

Міжурядову угоду між Україною і Росією про співпрацю в будівництві 3-го і 4-го енергоблоків ХАЕС було підписано 9 червня 2010 року. Передбачалося, що російська сторона забезпечить необхідні кошти для проектування будівництва і введення в експлуатацію блоків.

На початку жовтня 2010 року "Ощадбанк" Росії повідомив "Енергоатому" про готовність надати кредит на $ 1 млрд терміном на три роки під державні гарантії. При цьому для отримання кредиту українська сторона повинна вкласти в проект не менше 15% вартості. У свою чергу, "НАЕК "Енергоатом" у травні 2011 року заявив, що його не влаштовує досить висока процентна ставка кредиту.

Примітно, що в початкових пропозиції російської сторони щодо кредитування йшлося про залучення державного, а не комерційного кредиту, що передбачає більш низьку процентну ставку, але збільшення держборгу.