Україна повинна скористатись форс-мажором і просити Євросоюз відтермінувати CBAM – Укрметалургпром

Український уряд повинен розпочати перемовини з Євросоюзом щодо відтермінування дії механізму CBAM для України, аргументуючи необхідність форс-мажором у вигляді війни, розв’язаної Росією, яка має руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Про це заявив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Український експорт. Вікно відкривається?» у Києві, пише uaprom.info.

Він зазначив, що з 1 січня 2026 року у країнах ЄС почне працювати механізм транскордонного вуглецевого регулювання або ж CBAM. Згідно з ним, на імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами вуглецю, діятимуть додаткові тарифи. Таким чином Європейський Союз хоче захистити своїх виробників, які вже здійснюють спеціальні виплати в межах європейської системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. З 2026 року механізм CBAM застосовуватимуть до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.

«Уже з 1 січня 2026 року ми будемо змушені платити гроші. В директивах ЄС є можливість відтермінування по форс-мажорним обставинам, які мають руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Війна це форс-мажор з такими руйнівними наслідками. Тож дуже важливо вже зараз говорити з європейськими колегами про задіяння механізму форс-мажору і відтермінування CBAM для українських товарів», – зазначив Каленков.

За його словами, враховуючи, що Україна експортує більшість продукції саме до Європи, це стане великим ударом по нашій економіці, якщо зараз уряд не почне розв’язувати це питання. Каленков додав, що мова тут не лише про металургію, адже нові правила застосовуватимуть до будь-якої продукції, яка споживає, наприклад, електрику. Він підкреслив, що платитимуть всі, хтось більше, хтось менше.

Зараз у країнах Євросоюзу діє перехідний період щодо впровадження CBAM, в рамках якого з 1 серпня поточного року компанії, які постачають товари до ЄС, мають передавати власні розрахунки викидів. При чому це стосується не лише власних вироблених товарів, а й викидів, що сформовані в процесі виробництва сировини, яка використовується у виробничому процесі. З 2026 року необхідно буде підтверджувати дані про викиди за допомогою незалежних компаній верифікаторів та купувати відповідні сертифікати на викиди у разі перевищення норм Європейського Союзу.

Раніше Politico писало, що Європа однією рукою допомагає Україні з фінансуванням, а іншою – вводить вуглецеве мито СВАМ, через який Українська держава кожного року втрачатиме 1,4 млрд євро. Водночас можна обійтися без таких збитків, якщо розпочати переговори з ЄС. Адже закон про СВАМ має норму, за якою країна може отримати пільги від сплати податку, якщо вона має форс-мажорні обставини. Зважаючи, що в Україні вирує повномасштабна, є всі підстави просити Євросоюз, аби він зробив відтермінування в цьому питанні.

Своєю чергою голова Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА, директор GMK Center Станістав Зінченко заявив, що введення СВАМ потягн за собою переформатування торговельних потоків і збільшення фінансового навантаження на вуглецеємний імпорт. Для України наразі це мито означає тільки втрати, тому бізнес просить уряд посприяти поступовому запровадженню СВАМ.