21 квітня Верховна Рада ухвалила як закон законопроєкт про дерадянізацію законодавства України № 4284, яким, зокрема, перейменувала Житловий кодекс УРСР на Житловий кодекс України. Що змінилося для громадян, проаналізувала "Судебно-юридическая газета".
Так, з Житлового Кодексу повністю прибрали преамбулу. Змінилися й інші норми житлового законодавства. Щоправда, остаточний варіант тексту закону у прийнятій Радою редакції досі не опубліковано на сайті парламенту (доступна лише порівняльна таблиця поправок до другого читання станом на 21.04).
«Запропонована редакція статті 1 оновленого Житлового кодексу не враховує вимоги статті 47 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду», - говорить у своєму висновку на законопроєкт Юридичне управління ВР.
Так, згідно з текстом до другого читання стаття 1 звучить так:
«Право громадян України на житло
Відповідно до Конституції України громадяни мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител, наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги».
Згідно з поки чинною редакцією стаття 1 виглядає наступним чином:
«Стаття 1. Право громадян Української РСР на житло
Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР громадяни Української РСР мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител, наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги».
Стаття 22 ЖК «Громадський контроль за забезпеченням громадян жилими приміщеннями» викладена наступним чином:
«Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюються під громадським контролем і з оприлюдненням відповідної інформації. Під громадським контролем і з оприлюдненням відповідної інформації здійснюються також облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлення черговості на вступ до кооперативу, вирішення питань про прийом громадян до членів кооперативу і надання їм жилих приміщень».
Відповідно до законодавства України державний облік житлового фонду здійснюється за єдиною для України системою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Змінено і статтю 31 «Право громадян на одержання жилого приміщення».
У ЖК УРСР вона виглядає так:
«Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім’ю».
Згідно зі змінами, внесеними законом про дерадянизацію:
«Стаття 31. Право громадян на одержання жилого приміщення
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім’ю».
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.