Удар по гаманцю Кремля. Україна зриває нафтові прибутки РФ — FT

Атаки українських безпілотників на російські порти у Балтійському регіоні стали на перешкоді можливості Росії скористатися перевагами зростання цін на нафту та часткового зняття санкцій, спричинених війною на Близькому Сході. Як пише The Financial Times, Кремль визнав, що Росія має обмежені можливості захистити свої ключові об'єкти експорту енергоносіїв від наслідків війни в Україні.

Видання зазначає, що непередбачені прибутки Москви від війни в Ірані залишаються високими, оскільки ціна нафти марки Brent перевищує 100 доларів за барель, але атаки на два основні експортні пункти Росії в Балтійському морі можуть їх скоротити.

Лише минулотижневі атаки на Приморськ та Усть-Лугу коштували російським експортерам енергії близько 970 мільйонів доларів доходів. Термінали забезпечують понад 40 відсотків експортних потужностей Росії з морського транспортування нафти. Тільки в Приморську, за словами західного представника служб безпеки, в результаті атак було спалено нафти на суму 200 мільйонів доларів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Reuters: ОПЕК+ проголосувала за термінове збільшення видобутку нафти, але ці барелі на ринок так і не прийдуть — ось чому

Завантаження терміналів може відновитися протягом кількох днів, хоча й не повністю, оскільки відновлення згорілих резервуарів може зайняти місяці, хоча не впливатиме на експорт загалом. А от ремонт переробних ліній на терміналі «Новатек» усть-Луга може тривати більше місяця.

При цьому місцева влада зазначає, що «немає прогнозів щодо зниження інтенсивності» «безпрецедентних атак ворожих БПЛА».

Деякі країни звернулися до України з проханням скоротити свою кампанію та зменшити тиск на енергетичні ринки, які вже постраждали від закриття Ормузької протоки, однак Україна відмовилась.

Українські війська безпілотних систем заявили, що атаки мають на меті створити тиск через «накопичення нафти та дефіцит потужностей», щоб «змусити ворога зупинити видобуток».

Нафтотрейдери заявили, що глобальні наслідки найбільш помітні на ринках нафтИ – нафтохімічної речовини, що використовується як прекурсор для пластмас. Згідно з даними Argus про ціни, ціни на нафтУ в Азії з початку війни подвоїлися.

Усть-Луга постачає близько 8 відсотків світового обсягу нафти. За даними Argus, експорт цієї продукції скоротився приблизно на 70 відсотків протягом останнього тижня березня після нападів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Не ми б’ємо — верба б’є!»: «Мадяр» підтвердив успішні удари по нафтових об’єктах РФ

За словами особи, близької до Міністерства оборони Росії, нещодавні хвилі атак показують, що київська індустрія далекобійних безпілотників випереджає московську, незважаючи на постійні авіаудари Росії по українських виробниках безпілотників.

«Якщо Україна зможе регулярно запускати крилаті та балістичні ракети, то російська сторона зазнає ще більших поразок», – сказали вони.

Атаки українських безпілотників, ймовірно, також є принаймні частиною причини нещодавніх масштабних відключень інтернету в Москві та більшій частині решти країни.

Багато російських блогерів уже  звинуватили країни Балтії у тому, що вони дозволили українським безпілотникам пролітати через свій повітряний простір. Пєсков заявив, що Росія «вживе необхідних заходів», якщо буде встановлено, що європейські країни сприяли атакам.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна ігнорує заклики партнерів припинити удари по російських НПЗ

Україна також посилила атаки поза межами енергетичної промисловості, зокрема на заводи з виробництва добрив, які також виробляють хімікати, що можуть використовуватися на передовій.

Росія розробила багаторівневий комплекс оборонних засобів, що включає електронні перешкоди, фізичні бар'єри та навіть підрозділи резервістів. Але цього навряд чи достатньо, щоб протистояти досягненням України в технології безпілотників. Підприємства змушені самі оплачувати захист від безпілотників, що посилює невдоволення.

Найбільший експортер нафти Росії «Роснефть» має власні системи радіоелектронної боротьби, призначені для ураження дистанційно керованих безпілотників, що летять на висоті щонайменше 35 метрів. Але вони не можуть нічого вдіяти проти новітньої моделі українських безпілотників, що літають за заздалегідь запрограмованими координатами без радіозв'язку.

Неенергетичні компанії також були змушені інвестувати в засоби захисту від дронів.

У листопаді минулого року Путін підписав закон, що дозволяє розгортання резервістів для захисту «критично важливих» об’єктів від дронів. У багатьох випадках їх просили охороняти власні робочі місця.

Але один високопоставлений російський бізнесмен залишився скептично налаштованим: «Яка користь від резервістів з рогатками?».

«Нам довелося встановити вежі на всіх наших заводах і розтягнути сітку між ними», — сказав він FT, додавши, що витратив на ці заходи щонайменше 1,5 млрд рублів (19,1 млн доларів США).

Водночас за даними агентства Bloomberg, термінал в Усть-Лузі 4 квітня відновив відвантаження нафти після кількох днів зупинки через численні атаки українських дронів. За даними судноплавної служби, у суботусудно класу Aframax під назвою Jewel почало завантажувати вантаж.