У Нацбанку пояснили, чому Україні треба готуватися до важких економічних сценаріїв 

Українцям не варто робити ставку на оптимістичний сценарій розвитку економіки країни під час та після війни. Чому саме, пояснив заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук в ефірі KSE (Київської школи економіки).

"Треба бути готовим до важких сценаріїв і не бути в рожевих окулярах, очікуючи, що війна завершиться за місяць і життя швидко налагодиться до рівня, який був до війни, - це дуже небезпечна стратегія", - сказав він.

Із закликом готуватися до дуже складної економічної ситуації, макроекономічної зокрема, виступив також ексміністр економіки, президент KSE і радник глави Офісу президента Тимофій Милованов.

"Війна буде довгою, наслідки її точно будуть довгими – десятиліття… а економічна ситуація буде складною, буде багато викликів", – наголосив він.

Милованов відзначив великий дефіцит держбюджету, який не вдасться закрити без емісійного фінансування Нацбанку, і навіть реструктуризація держборгу – це лише невелика частина необхідної підтримки.

"На нас чекають складні часи", – констатував економіст.

У зв'язку з цим Милованов заявив про необхідність більш чесних комунікацій і привітав рішення НБУ про девальвацію офіційного курсу гривні на 25% як чесний сигнал ринку.

Нацбанк України минулого тижня також уперше представив макропрогноз, згідно з яким цього року реальний ВВП впаде на 33,4%, а 2023-2024 року збільшиться, відповідно, на 5,5% і 4,9% за умови відновлення роботи морських портів.

Згідно з оцінками НБУ, цього року інфляція зросте до 31% (з 21,5% за підсумками червня), а наступного скоротиться до 20,7%.

Сальдо поточного рахунку після позитивного значення $6,4 млрд цього року стане негативним наступного і 2024 року – відповідно $3,9 млрд і $8,8 млрд, а міжнародні резерви скоротяться до $20,8 млрд наприкінці цього року з $22,8 млрд на середину року.

"Це відверто помірно-оптимістичний сценарій", – охарактеризував такий макропрогноз Ніколайчук. За його словами, він включає складні кроки з боку влади щодо підтримки макроекономічної стабільності та нову програму з МВФ.

Разом з тим Ніколайчук підкреслив, що МВФ не має досвіду впровадження макроекономічних програм у ситуації, у якій Україна перебуває: як можна в середньостроковій перспективі збалансувати бюджет, враховуючи величезні витрати на оборону. 

"Тут необхідно ухвалювати якісь рішення, які виходять за межі стандартних рецептів. Бачимо, що всередині фонду немає готовності йти на такі сміливі кроки", – пояснив Ніколайчук. На його думку, без певного політичного тиску на стейкхолдерів МВФ, зокрема через виборців, навряд чи вдасться досягти позитивного результату.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росіяни та корупціонери не зможуть заснувати банк в Україні: НБУ оновив правила

Одразу після захисту свого політичного суверенітету від Росії Україні доведеться добровільно і тимчасово поступитися значною частиною свого економічного суверенітету з метою прискорити відновлення, вважає виконавчий директор будапештського Інституту фіскальної відповідальності Балаж Ромхані. Детальніше про такий підхід читайте у його статті «Економічний суверенітет повоєнної України: ані кроку назад?»