Про це у своїй статті для DT.UA пише Олег Вергеліс. За його словами, зараз зазначений перелік налічує всього 893 держпідприємства, однак згодом їх кількість зросте майже до 4 тисяч.
"За нашою творчою лінією у дзвінкій вервечці таких підприємств, наприклад, Національний цирк України (і ще шість українських держцирків). А також Національна кіностудія ім. Олександра Довженка, Українська студія хронікально-документальних фільмів, Українська кіностудія анімаційних фільмів", – йдеться в статті.
"Циркова палітра" об'єктів, які підлягають приватизації, за словами автора, ще більш вражаюча: Харківський держцирк їм. Ф. Яшина, Дніпропетровський держцирк, Одеський держцирк, Криворізький держцирк, Львівський держцирк та ін.
Вергеліс вказує, що приватизація – це одне із зобов'язань, які Україна взяла на себе в рамках домовленостей з МВФ. При цьому, приватизація об'єктів з національним статусом є юридично і політично складним процесом.
"За інформацією DT.UA з різних джерел у Мінкульті та Держкіно, передача таких цінностей, як Кіностудія ім. Довженко або Цирк на Перемозі (обидва Національні) в якісь приватні руки - складна парадигма законодавчих метаморфоз, а також рішень на Банковій", – зазначає автор.
Вергеліс вказує, що "національний" статус поки що є для багатьох закладів культури "охоронною грамотою". За його даними, зараз Мінкульт активно роз'яснює чиновникам Мінекономрозвитку наслідки непродуманих і непрорахованих різких приватизаційних кроків у сфері культури.
"У той же час не слід сподіватись і на манну небесну. Якщо маховик Міжнародного валютного фонду запущено, то жодними застереженнями і роз'ясненнями ніхто не відбудеться", – підсумовує він.
Детальніше про перспективи приватизації державних закладів культури читайте в статті Олега Вергелиса "Кіно і цирк: привид приватизації" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".