Автор зазначає, що згідно інфляційного звіту НБУ, обсяги споживання населення (в яку входять не лише послуги ЖКГ) з кінця 2014 року випереджали зростання його доходів.
"Подорожчання не лише комуналки, а й інших товарів та послуг поступово стоншувало сімейні бюджети, що призвело до використання населенням заощаджень, накопичених у попередні роки. Українці активно продають валюту, щоб підтримувати той рівень життя, до якого звикли. За даними НБУ, перевищення продажу валюти населенням над купівлею в другому й третьому кварталах 2016-го було найбільшим з 2002 р. Але й цього не вистачило", - констатує оглядач.
За словами Самаєвої, до минулого року рівень оплати послуг ЖКГ населенням в Україні завжди перевищував 90%.
"Із грудня минулого року спостерігається зростання заборгованості за оплату послуг ЖКГ населенням. Українці в масі своїй - сумлінні споживачі, рівень оплати за комуналку завжди становив 90% і вище. Але статистика минулого року вийшла іншою. За 2016 р. населенню за послуги ЖКГ було нараховано до оплати 72,5 млрд грн, а оплачено - 60 млрд. Рівень оплати з початку року - 82,8%, але в грудні - вже тільки 63,8%. Опалювальний сезон, мабуть, вніс свої корективи. Неважко припустити, як зміниться платіжна дисципліна, коли вартість електроенергії збільшать ще на 60%", - уклала вона.
7 лютого Кабмін ухвалив рішення про зниження соціальних нормативів на послуги ЖКГ з урахуванням фактичного споживання енергоносіїв населенням. Як пише Юлія Самаєва, затверджені зміни набудуть чинності вже з наступного опалювального сезону і безпосередньо торкнуться найменш захищених верств населення - одержувачів субсидій.
Детальніше про зниження соціальних нормативів на послуги ЖКГ та очікуване в березні подорожчання електроенергії читайте в статті Юлії Самаєвої "У заручниках безощадності" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".