Коли ми чи не щодня чуємо про численні арешти російських активів в Україні та передачу їх в управління АРМА (Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманих від корупційних та інших злочинів), це не означає і не гарантує позбавлення росіян власності, пояснює заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан у статті «Чому в офісі президента не поспішають із конфіскацією активів російських олігархів».
«Арешт у кримінальній справі — явище тимчасове. Практика показує, що інколи достатньо зняти арешт з майна на кілька годин, аби переписати його на іншу особу чи просто зняти гроші з рахунків. І це вже не кажучи про сумний досвід роботи АРМА, коли арештовані активи, перебуваючи в управлінні агентства, банально втрачають свою цінність», – йдеться у статті.
До того ж не обходиться без корупції у самому АРМА. У липні антикорупційні органи завершили розслідування щодо екскерівників Нацагентства у справі про заволодіння арештованими 400 тис. дол. Як повідомляється, підозрювані підробили судове рішення про нібито скасування арешту з готівки, яка перебувала в управлінні АРМА, і потім розділили гроші між собою.
Українська влада досі віддає перевагу арештам у рамках кримінальних справ із примарною конфіскацією в фіналі замість санкційного механізму, який дозволяє конфіскувати українські активи російських олігархів на користь держави протягом кількох місяців. Раніше ми писали про те, чому в цьому питанні шлях кримінальних проваджень – це невигідно і ризиково.