Незважаючи на неодноразове посилення західних санкцій, російська економіка відновила рівновагу, і, як очікує МВФ, цього року зросте на 0,7%. Про це повідомляє The Economist з посиланням на дані Міжнародного валютного фонду та низки експертних установ.
"Показник поточної активності, складений банком Goldman Sachs, який тісно корелював з офіційними показниками ВВП до війни, показує, що Росія вийшла з рецесії близько року тому. Більшість прогнозистів вважають, що економіка зростатиме цього року", - зазначає видання.
Натомість, як пише The Economist з посиланням на дані МВФ, прогнозується падіння економік Великобританії та Німеччини.
"Російська економіка відновила рівновагу. МВФ очікує, що цього року вона зросте на 0,7% – нарівні з Францією і на противагу скорочення британської та німецької економік", - йдеться в матеріалі.
Видання зазначає, що росіяни змогли адаптуватись до накладених санкцій задяки тому, що:
- деякі найважливіші російські банки не були відключені від системи SWIFT;
- західні уряди заморозили близько 100 млрд дол. приватних російських активів — це лише чверть з 400 млрд дол., які зберігають за кордоном;
- азійські покупці із задоволенням поглинають нафту, від якої відмовляється Європа.
Крім того, Росія продовжує імпортувати товари за рахунок паралельного імпорту та закупівлі через країни-посередники.
"Американська влада явно сподівалася, що "масові, безпрецедентні наслідки", які вони та їхні союзники наклали на Росію, включаючи "серйозні та тривалі економічні витрати", допоможуть перешкодити її військовій машині. Проте, надія на те, що стан російської економіки забезпечить якісь обмеження у війні, зникла", - зазначає The Economist.
Однак видання не наводить жодних аргументів, за рахунок чого російська економіка буде зростати. Оскільки обхід санкцій є лише засобом скоротити збитки, а не розвивати економіку.
Більше того, як пише The Economist, один з основних джерел наповнення російського бюджету, зменшується дедалі більше.
Так, нафта Urals - основний сорт Росії, зараз продається з великою знижкою в російських портах - нижче 50 доларів в середньому в січні та лютому. Це менше навіть за рівень першого року війни, коли російська нафта уже торгувалася з суттєвими знижками - в середньому за 76 доларів.
Міжнародне енергетичне агентство, яке цитує The Economist, вважає, що нафтові доходи Росії в березні були на 43% нижчими, ніж роком раніше. Економісти очікують, що профіцит поточного рахунку країни впаде до 3-4% ВВП в цьому році, тобто, до показника 2010-х років.
"Нижчі продажі вуглеводнів означають нижчі державні доходи. У 2022 році російський уряд зіткнувся з дефіцитом близько 3 трлн рублів ($37 млрд), або 2% ввп. Цього року планується щось подібне, але фактичні дані про витрати та оподаткування цього року, роблять такий прогноз надто оптимістичним. Дефіцит у межах щонайменше 10 трлн рублів, цілих 5% ВВП, виглядає більш імовірним", - пише The Economist .
За оцінками аналітиків, Росії знадобиться ціна понад 100 доларів за барель, щоб збалансувати свій бюджет.
Також, The Economist наводить слова президента Росії Владіміра Путіна, який нещодавно заявив, що "нелегітимні обмеження, накладені на російську економіку в середньостроковій перспективі, дійсно можуть мати на неї негативний вплив".
І всеодно, як наполягає The Economist, у російської держави є маса варіантів для самофінансування.
"Російський суверенний фонд все ще має близько 150 мільярдів доларів (близько 10% ВВП), навіть після того, як минулого року його було виснажено на близько 30 мільярдів доларів. Уряд також може випустити більше боргів, беручи гроші у великих компаній", - пише видання.
Хоча, такі заходи також свідчать лише про спроби втримати падіння, ніж про потенціал для розвитку та зростання.
При цьому, практично не аналізуються втрати Росії внаслідок війни в Україні.
Видання лише зазначає, що заміна пошкодженої зброї та відпрацьованих боєприпасів – це не просто питання грошей.
Наприклад, оцінки кількості бронетехніки, знищеної під час війни, коливаються від 8 000 до 16 000, згідно з нещодавньою доповіддю аналітичного Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), Росія також втратила багато літаків, безпілотників і артилерійських систем.
Знайти достатню кількість людей, щоб продовжувати військові зусилля, є ще одним викликом для Росії. Є значні бойові втрати. Ще більше росіян емігрувало. За рік до грудня 2022 року кількість працевлаштованих росіян віком до 35 років скоротилася на 1,3 млн, за даними аудитора FinExpertiza.
Але, як вважає The Economist, російській владі вдалося зберегти рівень життя в Росії.
"Війна не так сильно вплинула на рівень життя росіян", - пише видання.
Показово, що це твердження йде одразу за прогнозом про ймовірність народних заворушень внаслідок поширення військового обов'язку.
А перед тим видання також визнало, що споживчі ціни в країні зросли на 12% в минулому році, багато в чому через зниження курсу рубля. Середня заробітна плата в середніх і великих компаніях, до яких входить багато державних підприємств, минулого року зросла незначно навіть після врахування інфляції.
Крім того, The Economist цитує недавнє опитуванням російської дослідницької фірми «Ромир», згідно з яким дві третини росіян вважають, що якість продукції, яку вони купують, погіршується.