Світовий банк: ціни майже на всі товари незабаром зростуть до 4-річного максимуму

Світові ціни на сировинні товари 2026 року сягнуть найвищої позначки з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. Тоді раптова агресія теж підірвала енергетичні ринки планети. Новим тригером стала війна в Ірані: саме вона руйнує ланцюги постачання нафти, металів і добрив у всьому світі, йдеться у свіжій доповіді Світового банку "Commodity Markets Outlook", яку цитує Bloomberg.

Знову вгору

Зведений індекс товарних цін Світового банку зросте у 2026 році приблизно на 16%. Це перше річне зростання з 2022 року. Для порівняння: у 2023 — 2025 роках індекс знижувався або залишався стабільним. Тепер тренд розвернувся.

Ключова причина — закриття Ормузької протоки. Її фактичне перекриття після початку війни наприкінці лютого 2026 року спровокувало історичний шок на енергетичних і сировинних ринках, констатує Світовий банк.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Світ на межі продовольчої кризи: угода між США та Іраном може підписуватись пів року — Bloomberg

Нафта, газ, добрива

• Нафта. Базовий прогноз Світового банку — $86 за барель еталонної марки Brent у середньому за рік. Це різкий перегляд вгору: ще в січні банк закладав $60.
• Енергоносії загалом. Ціновий індекс енергетики Світового банку зросте приблизно на 24%. Базовий сценарій передбачає, що "найгостріші" перебої в постачанні припиняться до травня.
• Природний газ. Ціни різко зросли через конфлікт, оскільки ринок газу особливо чутливий до перебоїв у регіоні Перської затоки, найбільшому експортері скрапленого природного газу.
• Добрива. Зростання ціни на 31% за рік. Добрива виробляються з природного газу і нафтопродуктів, тому їхня ціна безпосередньо залежить від вартості енергоносіїв.

Зачепить кожного

Головний економіст Світового банку Індерміт Гілл описав механіку кризи як послідовні удари: "Війна б'є по глобальній економіці кумулятивними хвилями: спочатку — через зростання цін на енергоносії, потім — через зростання цін на продовольство і, нарешті, — через загальну інфляцію".

Ця трихвильова схема добре знайома тим, хто пережив 2022 рік. Тоді після вторгнення Росії в Україну світ пройшов рівно через той самий цикл: спочатку подорожчало паливо, потім — хліб і олія, потім — все інше.

Продовольча криза

Подорожчання добрив на 31% — не абстрактна статистика. Це прямий удар по фермерах: зростають їхні витрати, а отже, знижується рентабельність і під загрозою опиняються майбутні врожаї.

Якщо ціна нафти утримається вище $100 за барель, наслідки вийдуть за межі економіки: "Це може штовхнути ще до 45 мільйонів людей у гостру нестачу продовольства цього року", — попереджає Світовий банк.

Паралельно закриття Ормузької протоки відрізало ключові маршрути для країн, що імпортують продовольство: зростають витрати на фрахт та пальне, що автоматично робить дорожчим усе: від хліба до мила.

Хто постраждає найсильніше

Світовий банк не залишив сумнівів у тому, хто виявиться найбільш вразливим: "Найбідніші люди, які витрачають найбільшу частку своїх доходів на їжу і паливо, постраждають найсильніше", — заявив Гілл.

І додав фразу, яка, ймовірно, залишиться в підручниках: "Усе це нагадує нам про сувору істину: війна — це розвиток у зворотному напрямку".

Для України ці тенденції мають пряме значення: зростання світових цін на енергоносії впливає на вартість пального та комунальних послуг усередині країни, а здорожчання добрив безпосередньо б'є по агросектору — одній з ключових галузей української економіки.

Раніше повідомлялося, що війна США та Ізраїлю з Іраном, що розпочалася наприкінці лютого 2026 року, перетворилася на потужний економічний удар по найбільших корпораціях світу: компанії з найрізноманітніших галузей, від споживчих товарів до авіації й гірничодобувної промисловості, попереджають про зростання виробничих витрат, збої в ланцюгах постачання і падіння споживчої довіри.