Світові інвестиції в «чисту» енергетику за п'ять років виросли більш ніж утричі

За останні п'ять років світові інвестиції в «чисту» енергетику збільшилися на 230%. У 2008-2009 роках країни G20 інвестували у галузь в середньому 32 мільярди доларів щоквартально. За цей період глобальні інвестиції в нові «зелені» потужності вперше перевищили інвестиції у створення традиційних енергопотужностей, пишуть Артем Святненко і Віктор Власов у свіжому номері «Дзеркала тижня». У минулому році встановлена потужність світової енергогенерації з поновлюваних джерел збільшилася до 250 ГВт. Цього достатньо, щоб забезпечити енергією близько 75 мільйонів домогосподарств. За останні п'ять років щорічні показники приросту виробництва сонячної енергії у світі в середньому оцінюють у 60%, вітрової - 27%, етанолу - 20%. Кількість домогосподарств, що використовують сонячну енергію для гарячого водопостачання, перевищила 70 мільйонів. Динаміка настільки інтенсивна, що вже в поточному році нетрадиційні та відновлювальні джерела енергії (НВДЕ), за прогнозами експертів, посядуть у виробництві енергії друге місце у світі після вугілля. У грудні 2008 року Європарламент зобов'язав країни ЄС до 2020 року довести використання НВДЕ до 20% загального обсягу їхнього енергоринку, а до 2040 року - до 40%. За останні три роки більшість країн світу задекларувало мету досягти до 2020 року в середньому 15-25% виробництва електроенергії з НВДЕ від свого загального балансу. У Данії, наприклад, тільки вітроенергетика вже забезпечує майже чверть усієї енергії в національній мережі, у Фінляндії та Швеції за рахунок біомаси проводиться 20-25% тепла. Автори статті відзначають, що розвиток галузі зміщується в Азію. Так, у 2009 році на Китай припадало 40% світового виробництва сонячних батарей, 30% вітрових турбін та 77% сонячних колекторів для водопостачання. У Латинській Америці активно зростає виробництво біопалива (Аргентина, Бразилія, Колумбія, Еквадор і Перу). Швидко розвивають галузь в багатьох країнах Близького Сходу та Північної Африки. В останні роки уряди значно активніше вводять різні стимули для розвитку власної «чистої» енергетики. Якщо у 2005 році їх застосовували тільки 55 країн, то у 2010-му - вже понад 100. Найпоширеніший і ефективний механізм - «зелений тариф», по суті, пряме заохочення виробників «чистої» енергії через її купівлю за вищими тарифами. «Зелені тарифи» в даний час діють у тій чи іншій формі в 41 країні, у тому числі в більшості країн ЄС, Канаді, Китаї, Ізраїлі та Австралії. Окрім того, у багатьох країнах ключові проекти отримують держпідтримку через пільгові кредити. Кілька урядів виділяють і прямі гранти. Детальніше читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня» у статті Артема Святненка і Віктора Власова «Отримати свою частину «зеленого» пирога».