Підтримати
Світова нафтова карта змінюється, оскільки довгостроковий вплив західних санкцій спрямовує більше барелів із Росії до найбільших економік Азії, а Китай також отримує нафту з Ірану та Венесуели. Про це пише Bloomberg.
Згідно з даними аналітичної компанії Kpler, у квітні Китай та Індія отримали понад 30% загального імпорту нафти з РФ, Ірану та Венесуели. Це більше, ніж 12% у лютому 2022 року, коли Росія вторглася в Україну.
Експорт від традиційних постачальників скорочується. Поставки до цих двох країн із Західної Африки та США упали більш ніж на 40% і 35% відповідно.
«Очевидно, що покупці в Азії виграють від дешевої нафти», - каже економіст Ван Ненгцюань, який пропрацював у нафтовій промисловості понад три десятиліття.
За його словами, останніми місяцями Азія на чолі з Індією стала найбільшим торговельним партнером Росії, що значною мірою допомогло Москві відновити експорт нафти до нормального рівня.
Перерозподіл потоків свідчить про рух на найважливішому сировинному ринку світу, де глобальний попит становить близько ста мільйонів барелів на день, причому зростання відбувається за рахунок Індії та Китаю.
Після повномасштабного вторгнення Росії західні країни заборонили потоки російської нафти і продуктів її переробки на своїх ринках, а також запровадили механізм обмеження цін.
Ця складна система, за яку виступала міністр фінансів США Джанет Єллен, розроблена як спосіб обмежити доходи Кремля, водночас забезпечуючи світові ринки нафтою і газом.
«В Азії майже 90% російського експорту зараз припадає на ці дві країни», - йдеться у дослідницькій доповіді для Оксфордського інституту енергетичних досліджень, де мається на увазі Індія і Китай.
Хоча Росія досягла успіху в перенаправленні нафтових потоків, вона втратила більшу частину своєї «старої клієнтської бази», зазначають автори дослідження. Але оскільки частка її експорту тепер значною мірою залежить від кількох країн, переважно Китаю та Індії, це дає нафтопереробним заводам двох держав «величезну ринкову владу», вважають аналітики.
Найбільше «апетит» до російської нафти зріс у Індії, тоді як Китай також збільшив потоки російських барелів і продовжує купувати іранську та венесуельську нафту, яка постачається зі значними знижками. США вже давно запровадили санкції на імпорт нафти з цих двох країн.
Дані Міжнародного енергетичного агентства свідчать, що санкції проти Росії працюють, як і передбачалося: експорт російської нафти в березні був найвищим з часів пандемії COVID-19, але доходи від нього скоротилися майже вдвічі порівняно з попереднім роком.
Цього місяця Міністерство фінансів США також повідомило, що верхня межа ціни на нафту утримує потоки в русі, одночасно скорочуючи фінансування Кремля.
«Політика обмеження цін є новим інструментом економічного державного управління», - йдеться у звіті Міністерства фінансів.
У відомстві зазначають, що це допомогло обмежити можливості Росії отримувати прибутки, одночасно сприяючи стабільності на світових енергетичних ринках.
Потреба Москви у постачанні нафти на ринки Азії, а також попередні обмеження на вантажі з Ірану та Венесуели призвели до збільшення використання так званого «тіньового флоту» танкерів. Більшість цих суден працюють поза наглядом Заходу і є застарілими, що викликає занепокоєння з приводу безпеки.
5 лютого 2023 року почали діяти європейські санкції проти російських нафтопродуктів. Запроваджені заходи передбачали заборону постачань до країн ЄС і встановлення «стелі цін» на бензин, дизельне паливо та деякі інші продукти переробки нафти. Втім у РФ знайшли способи обходу цих обмежень. Експерти ВАТ "Консалтингова група А-95" Артем Куюн та Іван Марченков розповідають, «Хто допомагає Росії обходити нафтові санкції, в тому числі і за рахунок України?», і пояснюють, чому повністю прибрати російське паливо з ЄС та України поки не вдалося.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google