Суверенна позика України стала однією з найдорожчих у світі — експерт

26 жовтня 2018 р. Міністерство финансів розмістило суверенні єврооблігації на суму 2 млрд дол., з яких 5-річний транш випущено на суму 750 млн дол. із дохідністю 9%, а 9,5-річний транш - на суму 1250 млн дол. із дохідністю 9,75% річних. За результатами нашого дослідження, серед глобальних випусків єврооблігацій, які проводилися у жовтні-листопаді 2018 р., суверенна позика України стала однією з найдорожчих (див. табл.).

Про це у своїй статті для DT.UA пише Тетяна Богдан, доктор економічних наук, зав.відділом державних фінансів Експертно-аналітичного центру "Оптіма".

"Щодо світових рекордсменів, які умовно обігнали Україну, то це уряд Нігерії та російська фінансова компанія BCS. Нігерія розмістила облігації за ставкою 9,25% річних, але термін позики становив 30 років! Найвищу ставку 11% річних отримала російська компанія BCS, але сума цієї позики - лише 3 млн євро. З огляду на нижчу строковість наших єврооблігацій і пристойний обсяг розміщення (2 млрд дол.) Україну по праву можна вважати світовим "лідером" за показником вартості зовнішніх запозичень у жовтні-листопаді, - зазначає експерт. - Досить інформативними є такі порівняння: середньозважена дохідність до погашення облігацій африканських емітентів у жовтні становила 7,8% річних, а східноєвропейських емітентів - 6,4 (тоді як український показник перевищував 9%). Суверенні єврооблігації Єгипту і Нігерії у жовтні-листопаді розміщувалися за ставками 7,13–8,75% річних (окрім згаданої 30-річної позики). А випуски єврооблігацій східноєвропейських емітентів, за винятком Туреччини, мали дохідність від 0,88 до 4,13% річних. Цікавим є й такий факт: обслуговування останньої 7-річної суверенної позики Росії обсягом 1 млрд євро коштуватиме бюджету країни-агресора 2,88% на рік, а 5-річна євро-облігаційна позика ПАТ "Газпром" має номінальну дохідність на рівні 2,95% річних".

Автор підкреслює, що аномально висока дохідність суверенних облігацій України на міжнародному ринку може свідчити як про непрофесійні дії Мінфіну та його банків-агентів, так і про включення корупційних чинників до процесу організації євро-облігаційних позик.

"Привертає увагу і той факт, що номінальні відсоткові ставки за валютними ОВДП усе ще залишаються помітно нижчими від ставок за зовнішніми облігаціями. Причому обсяги розміщення валютних ОВДП на внутрішньому ринку (наприклад 539,4 млн дол. у червні та 687,5 млн дол. у жовтні) дозволяють характеризувати їх як прийнятну альтернативу зовнішнім позикам. Але наполегливе бажання високопосадовців держави отримувати до бюджету саме зовнішні позики (навіть за наведеними ставками), вірогідно, вказує на проникнення приватних інтересів у сферу прийняття державних рішень", - йдеться в статті.

Детальніше про зовнішньоекономічні ризики для України читайте у статті Тетяни Богдан "Упритул до валютно-боргової кризи" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".