Стокгольмський арбітраж відхилив позов компаній Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова до держави України. Міноритарні акціонери «Укрнафти» намагалися відсудити в України 6 млрд доларів, повідомив міністр юстиції Денис Малюська.
Суд відмовився розглядати позов кіпрських офшорних компаній Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited, бенефіціарами яких є Коломойський і Боголюбов, визнавши відсутність своєї юрисдикції.
За даними ZN. UA, свою відмову арбітраж пояснив, в тому числі тим, що ймовірні інвестиції позивача «заплямовані хабарництвом і корупцією».
«Панове Коломойський та Боголюбов хотіли стягнути з України понад 6 млрд доларів і звернулися з відповідним позовом до Стокгольмського арбітражу. Після майже шести років судового процесу арбітраж повністю їм відмовив... Арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції», - написав Малюська у Facebook увечері в четвер, 4 лютого.
Міністр нагадав, що згадані компанії володіють 40,1009% акцій «Укрнафти».
«Рішення Стокгольмського арбітражу кілька разів відкладалося. Відчувалося, що позивачі щось підозрюють і затягують процес. Але сьогодні це сталося», - резюмував глава Мін'юсту, назвавши рішення суду «супер мега перемогою».
Спочатку в публікації Дениса Малюськи згадувався також Ігор Палиця.
"В оригіналі посту вказав Палицю як одного з бенефіціарів офшорок. Насправді ні, бенефіціаром він не був.
Інформацію виправив, залишивши двох інших", - пояснив міністр.
Наводимо цитату в початковому вигляді:
«Панове Коломойський, Боголюбов і Палиця хотіли стягнути з України понад 6 млрд доларів і звернулися з відповідним позовом до Стокгольмського арбітражу. Після майже шести років судового процесу арбітраж повністю їм відмовив... Арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції».
Контрольний пакет акцій «Укрнафти» належить НАК «Нафтогаз України».
Кіпрські компанії Ігоря Коломойського і його бізнес-партнерів влітку 2015 року подали позов до Стокгольмського арбітражу, звинувативши Україну в завданні збитків шляхом відбору видобутого «Укрнафтою» газу безкоштовно або за заниженою ціною для потреб населення, а також в різкому підвищенні ставки плати за користування надрами. Крім того позивачі намагалися оскаржити невиконання «Укртрансгазом» і «Нафтогазом» рішень українських судів про повернення «Укрнафті» частини відібраного газу, а також внесення змін до закону «Про акціонерні товариства», який знизив загальний кворум для проведення загальних зборів акціонерів.
Сума позовних вимог постійно збільшувалася і на початок 2020 року перевищила 6 млрд доларів.
Незадовго до подачі позову, ввечері 22 березня 2015 року, Ігор Коломойський в супроводі охорони приїжджав до головного офісу «Укрнафти». Перед цим біля входу в будівлю встановили залізні решітки, по периметру стояли люди в камуфляжі без розпізнавальних знаків, частина з них була озброєна автоматами. За словами Коломойського, він намагався врятувати «Укрнафту» від «рейдерського захоплення» людьми бізнесмена Ігоря Єремєєва. Народному депутату Мустафі Найєму, який намагався з'ясувати, що відбувається, Коломойський пропонував йти «пити каву».
3 лютого «Нафтогаз» доручив наглядовій раді «Укрнафти» почати підготовку до розділу активів компанії між НАК і міноритарними акціонерами.