США хочуть скоротити частку "Газпрому" на ринку Східної Європи на 20% до 2020 року - NYT

США хоче допомогти Східній Європі скоротити її енергозалежність від Росії, пише видання The New York Times.

"США хотіли б скоротити частку Росії на газовому ринку Східної Європи на 20 % до 2020 року, вважаючи це важливим кроком уперед", - каже спецпредставника Держдепартаменту США з питань енергетики Амос Хохстейн.

У той час як адміністрація американського президента Барака Обами думає над новими санкціями щодо Росії, і зважує необхідність надання Україні військової допомоги, існують не менш сильні сигнали про те, що на ряду з цим всім США хоче допомогти Східній Європі скоротити її залежність від російських енергоносіїв.

Трубопроводи та електростанції - це зброя, що характерна для нинішнього часу конфлікту США і Росією, говориться в статті.

"Успіх в реалізації задуманого, як кажуть американські чиновники, ознаменує нарешті "звільнення" колишніх радянських республік і партнерів від десятиліть економічного залякування Москви", - пише автор.

Для цього, Вашингтон допомагає прокладати нові газопроводи і будувати термінали для зберігання зрідженого газу в регіоні, який більш ніж на 70% залежить від російських енергопостачань. Також це стимулює американські компанії брати участь у тендерах на будівництво АЕС в Європі і розробляти родовища сланцевого газу.

Однак, поряд з діями США, Кремль зі свого боку попереджає уряди сусідніх країн про наслідки, які можуть їх очікувати при спробах отримувати енергоресурси Заходу. Росія намагається обійти США в укладенні договорів у сфері ядерної енергетики, скуповує мережу трубопроводів по всій Європі, з тим, щоб контролювати, як європейські уряди будуть розпоряджатися цими поставками.

"Це шахова гра", - говорить Хохстейн. Криза в Україні підвищила ставки в цій "грі". Анексія Росією Криму в минулому році, підтримка бойовиків на Донбасі вплинули на хід думок в Європі, що і спонукало європейців до наміру зменшувати енергозалежність від Росії.

У січні держсекретар США Джон Керрі відвідав Болгарію, яка на 85% залежить від Росії щодо поставок газу, і від обслуговуванні АЕС. У ході переговорів він торкнувся газове питання і порекомендував розглянути заявку американської компанії на будівництво АЕС.

"Битву ми виграли", - сказав Керрі штатним співробітникам посольства США в Софії. "І ось ми сьогодні в 2015 році тут, а Росія як і раніше намагається нав'язати людям свою волю", - сказав він.

У листопаді віце-президент Джо Байден відвідав Румунію, ще одну "вразливу країну", а також Туреччину, яку Європа бачить як міст в багату ресурсами Центральну Азію.

Радник секретаря державного департаменту Вікторія Нуланд провела більшу частину останніх кількох місяців, погоджуючи енергетичні стратегії з Європою. Нуланд вітала рішення Польщі, Угорщини і Словаччини почати реверсні поставки газу на Україну. Молдова також стала отримувати газ з Румунії

За підтримки США Литва і незабаром Польща будуть імпортувати зріджений природний газ з Норвегії, Катару і потенційно зі Сполучених Штатів. Нові трубопроводи дозволять країнам Центральної та Східної Європи здійснювати поставки енергоресурсів із заходу на схід континенту і з півночі на південь. І через декялька років по південному коридору буде йти паливо з Каспійського моря через Азербайджан, Грузію і Туреччину, і в Європу в обхід Росії.

Намічені також і інші цілі - завод із зрідження газу на узбережжі Хорватії, створення енергетичної мережі Болгарія-Румунія з відгалуженнями в Сербію і Угорщину, і розширення енергетичної інтеграції аж до Іспанії і Франції. "Це буде означати, що європейці зможуть збільшити торгівлю енергоносіями між собою, об'єднавши свої джерела палива і тим самим послабивши вплив Росії", - йдеться в статті.

Україна за 2014 рік скоротила імпорт газу з Російської Федерації в 1,8 рази (з 25,8 до 14,5 млрд куб. м). Частка російських поставок у внутрішньому споживанні України зменшилася з 52% до 34%. Україна за 2014 рік скоротила споживання природного газу на 7,8 млрд куб. м, або на 16% до 42,6 млрд куб. м.

Україна і Польща підписали угоду про будівництво газопроводу між двома країнами потужністю транспортування 10 млрд кубометрів на рік.