Скорочення фінансування у соціально-гуманітарній сфері: експерт попередила про наслідки 

Скорочення бюджетного фінансування соціально-гуманітарної сфери напряму позначалося на розмірах заробітних плат її працівників. Середню номінальну зарплату в освіті, охороні здоров'я, мистецтві та спорті у вересні 2025 року становила від 63 до 73% середньої по економіці. Про це пише Тетяна Богдан, доктор економічних наук, директор з науковоі роботи Growford Institute, у статті "Втрати працюючим і подарунки обраним — контраст між піар-проєктами уряду та реальністю". 

Середня зарплата в галузі освіти у вересні становила 16,9 тис. грн, а охорони здоров'я — 18,5 тис. грн. Водночас, за розрахунками Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у червні 2025 року дорівнював 11,5 тис. грн. Це означає, що за наявності у сім'ї працівників соціально-гуманітарної сфери хоча б одного утриманця така сім'я опиняється за межею прожиткового мінімуму.

При зростанні середньої реальної зарплати по економіці на 4% (за жовтень 2021-го — вересень 2025 року) у всіх аналізованих галузях мало місце падіння реальних зарплат. Так, в освіті у вересні 2025-го реальна зарплата була майже на чверть меншою, ніж у вересні 2021 року. У мистецтві і спорті темпи падіння сягнули 19%, а в охороні здоров'я — 4%.

Уряд проводить індексацію пенсій за віком, але індексації соціальних допомог і зарплат здебільшого не було. Водночас реальна величина фіксованої величини неіндексованих зарплат і допомог протягом жовтня 2021-го — вересня 2025 року зменшилася на 39% при підрахунку за офіційним Індексом споживчих цін (ІСЦ) і на 44% при підрахунку за індексом цін на продукти харчування. Це вказує на суттєве падіння купівельної спроможності та поширення бідності серед працівників різних галузей бюджетної сфери.

Скорочення реального бюджетного фінансування та реальних заробітних плат у публічному сегменті соціально-гуманітарної сфери України вже викликало і в майбутньому викликатиме низку негативних наслідків, зокрема збільшення масштабів бідності серед працюючих, збереження негативної динаміки зовнішньої міграції, скорочення чисельності штатних працівників в освітніх закладах, установах культури та охорони здоров'я.

З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.