Шурма звинувачує бізнес у звичці «працювати на грані правового поля», але сам не далеко пішов

Венчурні фонди брата заступника голови офісу президента Ростислава Шурми, який до переходу на роботу в ОП з грудня 2019-го по листопад 2021 року світився як їх директор, дають змогу оптимізувати податки на сотні мільйонів гривень. При цьому одним із найважливіших активів родини Шурми є венчурний фонд «Геліос», пишуть Юрій Ніколов та Антоніна Волкотруб у статті «Венчурна мотрійка Шурми на мільярди».

Автори зазначають, що відповідно до норм чинного Податкового кодексу, усі інститути спільного інвестування, до яких належать і венчурні фонди, звільняються від сплати податку на прибуток і мають удвічі меншу ставку оподаткування дивідендів. Також вони можуть позичати гроші своїм же компаніям, що призводить до зменшення податку на прибуток у дочірніх підприємств. Така схема перенесення податкового зобов’язання на підприємства із пільговим оподаткуванням є класикою в системі оптимізації сплати податків, але часто вона працює на межі закону, а іноді і поза нею.

«Геліос» виявився співвласником 26 юридичних осіб в Україні і ще двох в Угорщині. Основні напрямки бізнесу — «зелена» електроенергія, будівництво і фінанси. Сам фонд устиг отримати достатньо прибутків (читай — вивести коштів із дочірніх підприємств), щоб обзавестись активами на 1,4 млрд грн, за даними фінансової звітності на кінець 2022 року», - вказують журналісти.

Вони дослідили, що  незначну частку прибутків було інвестовано у власність компаній, а більшість — позичено їм же. Під відсотки. Це дозволило всій групі компаній не платити сотень мільйонів гривень податку на прибуток.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Міністр фінансів розповів про плани щодо підвищення податків у 2024 році

Як приклад розслідувачі наводять фінансову звітність ТОВ «Майстер фінанс», де «Геліос» значиться співвласником. За 2022 рік фірма отримала 85 млн грн доходу, але сплатила лише 181 тис. грн податку на прибуток, оскільки фінансові витрати становили понад 74 млн грн.

Виходить «Майстер фінанс» заплатило комусь, у кого позичало гроші, аж 74 млн грн за обслуговування цієї позики. Якби цієї лазівки не було і кредитор не позичив ТОВ гроші, а вніс їх у статутний капітал, то ці 74 млн стали б прибутком фірми, і податок у розмірі 18% від прибутку складав би уже не 181 тис. грн, а близько 13 млн.

«Нагадаємо, мова про чиновника у воюючій країні, який мітить у прем’єри і загалом мав би власним прикладом змінювати тут бізнес-культуру. Мова про чиновника, який має «без’єрмаковий» доступ до президентського вуха, а значить, і вплив на парламент, і мав би власними зусиллями змінювати тут бізнес-клімат. Але всі його зусилля пішли на те, як недоплатити рідній країні грошей», - вказують на нестиковку журналісти.