Що потрібно самозайнятому, аби стати легальним: шлях розв’язання проблеми

Хрестові походи на тінь

Видатний перуанський економіст і дослідник тіньової економіки Ернандо де Сото називав головний предмет свого вивчення «стихійною й творчою реакцією народу на неспроможність держави задовольняти основні потреби населення». Цю інституційну неспроможність наша держава протягом тривалого часу вирішувала в найпримітивніший спосіб — акціями залякування, рейдами правоохоронців і масовими податковими перевірками, новими регуляціями та підвищеними штрафами.

Така чинна податкова політика (політика примусу) мала відповідні наслідки. Зрештою всі «хрестові походи на тінь» закінчувались однаково — бадьорими звітами чиновників із майже нульовим фіскальним результатом і відсутністю детінізації. З іншого боку, вона (політика) продукувала створення стійкого негативного балансу очікувань суспільства, що своєю чергою сформувало нагальну потребу модернізації системи оподаткування підприємництва та малого бізнесу.

З часом було створено величезний запит на зустрічну лібералізацію регуляторного середовища та спрощені умови оподаткування для малого та мікробізнесу. Ба більше, в умовах повномасштабної війни для багатьох підприємців вимушена втеча (повна чи часткова) в неформальну економіку є, мабуть, єдиним можливим рішенням для виживання. Тому наразі тисячі економічно активних українців, які мають певний підробіток, терпляче чекають на нове мирне запрошення з боку влади та створення гідних умов для епізодичної роботи самозайнятих.

Добровільна детінізація

Водночас низка наукових досліджень неформальних економік вказує на можливість розв’язання цієї проблеми, а саме застосування державою більш збалансованого та різноспрямованого підходу до добровільної детінізації, що включає економічну ефективність, зниження витрат на адміністрування й дотримання вимог законодавства, прозорість, нейтральність, простоту та стабільність. Багато країн, зокрема географічних сусідів України, про це знають і вже використовують. Приклади:

• минулорічні угорські стимули щодо зниження податків на працю та тиску на малий бізнес на суму 2,3 млрд дол. із модернізацією «податку на малий бізнес» (KIVA);
• польська політика зменшення податкового навантаження на громадян (знижені ставки податку на доходи фізосіб, зокрема повне звільнення доходів молодих людей віком до 27 років), знижена ставка податку на прибуток для малих компаній і стартапів (9 замість 19%) і спеціальний податковий режим для самозайнятих «Картка податкова».

З огляду на зазначене, сутність нового українського підходу має полягати у впровадженні нового спеціального режиму, який би створив позитивні стимули для самозайнятих. Саме такою є мета нещодавно зареєстрованого законопроєкту №10166, який понад рік напрацьовувало експертне середовище, представники бізнесу та депутатський корпус (див. табл.).

*реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій

Новий спеціальний режим оподаткування доходів від окремих видів діяльності пропонує майже півтора мільйонам українців досить привабливу можливість оформити свою діяльність:

• проста процедура початку/припинення підприємницької діяльності (без оформлення статусу фізичної особи-підприємця, лише е-заява, не треба нікуди ходити);
• надлегка й передбачувана система адміністрування та збору податку (податок адмініструє податкова, а сплачує банк, жодних звітів);
• помірне податкове навантаження (6% із обороту без необхідності сплачувати ЄСВ та військовий збір).

10 мільярдів до держбюджету

У такому підході є позитивна логіка для України. Зменшення податкового тиску на тлі перенесення витрат на дотримання вимог законодавства з платника податків на податковий орган і банки у формі прозорого для держави та простого для платника податкового режиму для громадян дає змогу розірвати зачароване коло недовіри та невдоволення.

Мінімум витрат часу та коштів для тисяч кур’єрів, репетиторів, водіїв, перукарів, фотографів, фахівців сфери розваг і послуг, медперсоналу та інших (20 видів діяльності) для забезпечення можливості розпочати власну справу й легко сплачувати помірні податки. А разом зі співпрацею держави з цифровими платформами додаткові надходження до бюджету очікуються в межах 10 млрд грн на рік.