Що, крім війни, посилює нестійкість платіжного балансу України?

Цьогоріч на тлі зростання фінансової допомоги від держав-союзниць в Україні збільшився й дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, це вказує на зниження міжнародної конкурентоспроможності економіки, які саме фактори, крім повномасштабної війни в нашій країні впливають на такі зміни платіжного балансу і що можна вдіяти, аналізує Тетяна Богдан у статті "Економічні відносини України з ЄС крізь призму платіжного балансу" на ZN.UA

"Нинішнє зближення з Євросоюзом — нашим основним донором і торговельним партнером, вочевидь, покращує перспективи членства України в ЄС. Однак слабкість експортного сектора й сировинна спеціалізація України посилюють фундаментальну нестійкість платіжного балансу", - пише Богдан.

Авторка наводить дані НБУ, згідно з якими за дев’ять місяців 2023 року поточний рахунок було зведено з дефіцитом у сумі 5,5 млрд дол., тоді як за дев’ять місяців 2021-го — 1,5 млрд, а за аналогічний період 2022 року — з профіцитом 7,9 млрд дол.

Від'ємне сальдо поточного рахунку в 2023 році пояснювалося стрімким розширенням дефіциту торговельного балансу. Якщо в січні—вересні 2021-го дефіцит торгівлі товарами і послугами дорівнював 0,8 млрд дол., то за аналогічний період 2023 року — 28 млрд, що становить 22% ВВП.

Додатковим негативним фактором, зазначає авторка, стало Рішення Єврокомісії про запровадження до 15 вересня тимчасової заборони на імпорт з України чотирьох видів сільськогосподарської продукції — пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику — до п’яти країн Східної Європи. Але навіть після цієї дати Польща, Угорщина і Словаччина проігнорували рішення Єврокомісії, подовживши дію вказаних обмежень. Відповідно, це також негативно позначалося на платіжному балансі України та погіршувало зовнішню стійкість нашої економіки.

Водночас для відновлення зовнішньої стійкості економіки і динамічного економічного зростання України в період відбудови, на думку Богдан, варто було б посилити орієнтацію на надання пільгових кредитів і грантів українським підприємцям на створення експортних виробництв у галузях обробної промисловості. Це є одним із компонентів Українського фонду — Ukraine Facility, про створення якого Єврокомісія оголосила влітку цього року. Фонд має покривати короткострокові потреби України у відновленні та фінансувати середньострокові витрати на модернізацію.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Молочні підприємства наполягають на інших правилах експорту швидкопсувних продуктів

Таким чином, підсумовує авторка, нинішній стан платіжного балансу засвідчує структурні проблеми української економіки, без вирішення яких її швидке відновлення та модернізація видаються малоймовірними, й у разі збереження сировинної спеціалізації національної економіки навіть близькі відносини із провідними країнами світу не гарантуватимуть нам довгострокового економічного піднесення.