Росія зайнялася реформуванням Митного союзу і все ще розраховує заманити Україну

У випадку з ОДКБ мова йде про підвищення ефективності «сімки» (до організації входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія, Таджикистан і Узбекистан), розповіли «Коммерсанту» відразу кілька джерел.

«Йдеться зокрема про заходи, пов'язані з удосконаленням нормативної бази, можливістю прийняття рішень і використанням потенціалу ОДКБ для захисту конституційного ладу країн-членів», - заявив генеральний секретар ОДКБ Микола Бордюжа. За його словами, стоїть завдання визначити, які рішення слід приймати консенсусом, який зараз є обов'язковим при прийнятті будь-яких рішень, а які - кваліфікованою більшістю.

Співрозмовник видання у МЗС РФ, що побажав залишитися невідомим, підтвердив існування планів реформування ОДКБ. Причому перетворення можуть призвести до того, що кількість членів блоку скоротиться як мінімум на одного.

«Готуються зміни Договору про колективну безпеку. На рівні голів держав є розуміння, що треба йти до відмови від принципу консенсусу, і всі, окрім Узбекистану, не проти. Тому йому (узбецькому президентові Ісламу Карімову - ред.) буде запропоновано визначитися. Якщо відмовиться підписувати - значить, буде можливість вибору: з нами чи без нас», - зазначив дипломат.

Усередині Митного союзу також готуються до змін, сенс яких полягає в тому, щоб змусити Україну, якій не раз робили пропозиції вступити до організації, зрештою приєднатися до цієї «трійці». Зокрема, як розповів виданню високопоставлений російський дипломат, Росія, Білорусь і Казахстан у даний час розглядають проект угоди про технічне регулювання між МС і третіми країнами.

«Якщо третя країна хоче мати з МС просунуті відносини, отже, слід підписати угоду, в якій вона візьме на себе зобов'язання привести законодавство, у тому числі в області техрегулювання, у відповідність з правилами МС. У випадку з Україною і Молдовою, які взяли європейські техрегламенти, це створить проблеми, - стверджує джерело. - Українці хочуть переваги МС, особливо в тому, що стосується цін на енергоносії, але не хочуть брати на себе жодних зобов'язань».

Проблеми Києву обіцяє і джерело у структурах Митного союзу. За його словами, хоча прийняті членами організації техрегламенти здебільшого імпортовані з законодавства Казахстану, який, у свою чергу, перейняв їх у ЄС, у них багато відмінностей: «Наші санітарні та фітосанітарні норми жорсткіші, ніж в ЄС. Тому ми говоримо українцям: хочете працювати з нами, беріть ці самі норми».

Ще один важіль тиску на Україну - блокування Москвою створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) СНД, проект угоди про яку давно готовий, але не затверджений лідерами Співдружності.

«Українці хочуть із двох сторін отримати переваги - і від ЄС, з яким створюють зону вільної торгівлі, і від СНД. Ми у цьому бачимо проблему. Коли Україна створить ЗВТ з Євросоюзом, українські товари будуть видавлені з її ринку європейськими та хлинуть до РФ, а захисту від них у разі появи аналогічної зони у СНД не буде, - каже дипломат. - Офіційно ми продовжуємо переговори (про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності - ред.). Але неофіційно гальмуємо. Для нас інтерес до неї втрачено, бо первинний Митний союз».

Більш серйозна реформа стосується органів управління Митним союзом. Під керівництвом російського міністра промисловості Віктора Христенка підготовлений проект договору про комісію МС, якій, як планується, будуть делеговані наднаціональні повноваження.

«Ми беремо за основу повноваження комісії ЄС, і білоруси з казахами дуже здивувалися тому, що саме Росія готова передати частину національних повноважень наднаціональному органу», - говорить дипломатичне джерело, знайоме зі змістом договору. Структура комісії, за його словами, буде дворівневою. Колегія з десяти осіб з досвідом роботи у ранзі міністрів і власне наднаціональний орган із трьох людей, до якого увійдуть віце-прем'єри трьох держав. З російського боку кандидатуру вже визначено - це перший віце-прем'єр Ігор Шувалов.

«Ці люди будуть займатися конкретно Митним союзом. Наприклад, буде член колегії з конкуренції. І якщо він скаже, що, приміром, Росія порушує правила конкуренції, то цілком може постати питання і про санкції стосовно російських компаній, - пояснює співрозмовник видання. - Сподіваємося схвалити договір у жовтні на зустрічі прем'єрів країн МС у Петербурзі, а затвердити у грудні на зустрічі президентів "трійки"».