Після цієї відмови на Заході почали арештовувати російське державне майно, а Кремль почав обурюватися і погрожувати конфіскацією активів західним компаніям, які працюють в Росії. Однак, втілення таких погроз було б дурницею. Про це на сторінках Sueddeutsche Zeitung пише Юліан Ганс.
"По-перше, ця погроза прозвучала в останній день щорічного Міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі. І вона налякала іноземних інвесторів сильніше, ніж всі санкції, які були введені до цього часу", - йдеться в статті.
Автор продовжує, що по-друге, таким чином Росія вдарила б по своїм найціннішим "адвокатам" на Заході. Адже саме бізнес, заважаючи на свої інтереси, найгучніше вимагав від європейських урядів пом'якшення чи скасування санкцій.
"По-третє, саме такі компанії розраховували на повагу до їхніх прав у Росії, а в результаті Москва лише повторила б те безчинство, за яке її засудили", - пише оглядач.
17 червня стало відомо, що Бельгія заарештувала російські активи (за винятком майна диппредставництв) у зв'язку зі справою ЮКОСа. А вже настурного дня, 18 червня, з'явилася інформація, що російське майно заарештували Франция і Австрія. Тоді помічник президента РФ Андрій Білоусов заявив, що рішення про арешт держактивів в Бельгії не стало несподіванкою, в Росії готуються до можливості повторення і в інших країнах. В цей же час, Росія все одно відмовляється платити по справі ЮКОСа, незважаючи на арешти майна в Бельгії і Франції.