Роботодавцю не вистачає робочої сили, значить він сам підвищуватиме зарплату — Третьякова

Навіщо заміняти пільги на компенсації? Як налагодити систему самостійного захисту домогосподарств від життєвих ризиків з нинішнім рівнем мінімальних зарплат? З допомогою яких інструментів регулювати ринок праці, щоб створити справедливі умови для всіх його гравців? На ці та інші питання голова комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьяковаа відповідла в інтерв'ю ZN.UA.

Третім принципом соціальної стратегії своєї партії Третьякова назвала відповідальність домогосподарств за можливі житлові ризики. На питання журналістки про те, чи планується для цього підвищення мінімальної заробітної плати і чи є у влади якісь інші інструменти реально, а не на словах дати можливість українським родинам жити, а не виживати, Галина Третьякова заявила:

"Річ у тому, що зараз я озвучу дуже непопулярну думку. Насправді сьогодні на ринку праці працедавець перебуває в гіршій позиції, ніж люди, котрі в нього працюють. Однак для усвідомлення цього нам потрібні психологи з трудових відносин, які б навчили наших людей продавати робочу силу дорожче, ніж вона є. Ринок праці став гнучким, і для того, щоб людина продала свої навички, вона мусить навчитися правильно їх упаковувати".

"Що стосується держави, то ми маємо створювати для працедавця такі умови, які б давали йому можливість компенсувати його бажання закуповувати робочу силу, якої недостатньо. У результаті, він буде змушений, щоб утримати цю робочу силу, підвищувати заробітну плату. Тому що попит і пропозиція не збігаються. І ми зараз це бачимо на ринку. Зарплати зростають значно інтенсивніше, ніж інфляція. І це сигнал того, що працедавцю бракує робочої сили", - додала вона.

"І ми як держава повинні опосередковано його дерегулювати. Ми маємо дати йому можливість здешевити створення і закриття робочого місця. Для того, щоб вивільнений грошовий ресурс він використав на купівлю робочої сили. Повторюся, підвищуючи зарплату. Тобто йдеться не про радикальне адміністративно-командне підвищення мінімальної заробітної плати, - вона має зростати поступово, а про природний процес саморегуляції ринку праці. Керівництво економікою через підвищення мінімальної зарплати я вважаю соціалістичним", - вважає Третьякова.

На ремарку журналістки про те, шо екс-міністр соціальної політики Рева вже неодноразово публічно пожалкував, що свого часу Кабмін підняв планку мінімальної зарплати тільки до 4 700 і не дотягнув до шести тисяч гривень, голова комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів каже:

"Я повторюся, що все, про що ви кажете, - це адміністративний тиск. Економіка на такі впливи жорстко відповідатиме. Щойно ви почнете підвищувати мінімальну зарплату на порядок швидше за інфляцію, без урахування реального зростання ВВП, працедавець почне зменшувати пропозицію робочих місць. Але в нас інше завдання. Ми ж із вами щойно говорили, що в Україні міграція і люди від'їздять. А збільшення кількості робочих місць при низькій пропозиції робочої сили приводить до підвищення заробітної плати. Це закон попиту і пропозиції на ринку праці. Якщо ми збільшуємо кількість робочих місць, а людей, які пропонують свою робочу силу, мало, то працедавці починають конкурувати. І для того, щоб виграти це змагання, вони або підвищують зарплати, або якісно поліпшують соціальний пакет.

Тому сьогодні дуже благодатний період для того, аби допомогти працедавцеві створити робочі місця, створити тиск за рахунок міграції і шляхом опосередкованого впливу в рамках дерегуляції, а не регуляції мінімальної заробітної плати, подивитися, як працюватиме вже ринкова економіка. А не соціалістично-адміністративна. Наведу приклад, як прагматично у зв'язку з цим діє гільдія лікарів у Франції".

"Вони не створюють більшу кількість лікарів, ніж їх іде з професії у зв'язку з віком. Скільки лікарів іде з ринку, стільки приходить нових. І таким чином вони зберігають рівень заробітної плати. А якби вони пішли іншим шляхом і пустили на ринок необмежену кількість фахівців? Велика кількість лікарів почала б конкурувати за робочі місця і пацієнтів. Знижуючи ціну послуги, отже і її якість. Закуповуючи дешевші препарати, обладнання тощо. Таким чином, щойно ви розбалансуєте ринок праці, ви різко втрачаєте в доході та якості життя", - додала вона.

"Ми давно забули, коли намагалися збалансувати ці речі на ринку праці. А може, ніколи цього й не робили. Що стосується мінімальної заробітної плати, то це, взагалі, інше, це - домовленість. Це той самий соціальний діалог, який теж у нас не працював. Ви пам'ятаєте, як у нас у часи попереднього прем'єра обговорювався і підписувався генеральний договір, котрого доти не було сім років?

Я хочу сказати, що на сьогодні цивілізованого діалогу в трикутнику працедавець-профспілки-держава немає. По суті, роботодавці мають самі домовитися з профспілками про величину мінімальної зарплати і звернутися до держави з проханням зафіксувати цю цифру на законодавчому рівні. А на сьогодні є країни, де в результаті такого діалогу встановлюється мінімальний рівень зарплати в кожній окремій галузі. І це теж наша радянська спадщина. Включно зі старими корумпованими профспілками, котрі розтягли по кишенях за ці роки всю власність, що дісталася їм. Вони вже не представляють людей. А ми продовжуємо боятися щось змінювати, знаходити нові креативні рішення", - резюмувала Третьякова.

Раніше Галина Третьякова розповіла, що реєстри учасників АТО, ВПЛ, ПФУ готуються для верифікації.

Детальніше читайте в інтерв'ю з Галиною Третьяковою: "Керівництво економікою через підвищення мінімальної зарплати я вважаю соціалістичним". Повну відео версію інтерв'ю дивіться тут.