Репарації під заставу: ще один механізм для фінансування України за рахунок грошей Росії

Нещодавно Reuters опублікувало статтю, в якій чи не вперше публічно згадується можливість залучення Україною зовнішнього фінансування за допомогою так званих репараційних облігацій. Цей інструмент потенційно міг би стати відносно швидкою альтернативою міжнародному фінансуванню України в умовах війни, що триває. На скільки це доцільно оцінили в РБК-Україна.

В умовах, коли країни Заходу продовжують шукати юридичні механізми використання на користь України 300 млрд доларів заморожених резервів центробанку Росії, репараційні облігації мали би забезпечити надходження коштів в Україну "тут і зараз" під гарантії майбутніх репараційних виплат Росії на користь України.

Подібні цінні папери, емітовані Україною, могли би викупити уряди країн-партнерів або навіть (за певних умов) приватні інвестори. Гарантією за цими паперами виступатимуть арештовані кошти центробанку Росії в об'ємі до 300 млрд доларів. Але лише за умови, якщо Росія відмовиться виплачувати репарації.

Іншими словами, якщо Росія погодиться платити (що малоймовірно), - тримачі облігацій очікувано отримають свої законні виплати. Якщо ж країна-агресор відмовиться сплачувати репарації, то погашення облігацій відбуватиметься за рахунок арештованих резервів російського ЦБ.

В Україні вважають цей інструмент надто ризикованим 

Репараційні облігації будуть надзвичайно ризикованими для інвесторів, тож Україна продаватиме їх зі значним дисконтом. Це небажаний варіант для країни, адже тоді сума потенційних репарацій, що будуть використовуватися для відбудови, буде значно меншою.

"До подібного інструменту є сенс звертатися лише у крайньому випадку, коли пряме фінансування від партнерів або швидка передача Україні заморожених російських активів будуть неможливими. Випуск та подальше придбання іноземними акторами репараційних облігацій може слугувати рішенням для потенційної кризи, коли суспільна думка у країнах-партнерах буде проти прямих фінансових вливань. Придбання облігацій може перетворити цей процес із благодійності на інвестування", - зазначає Максим Куждін, економіст Центру економічної стратегії.