Проект закону передбачає обов'язкове обладнання усіх будівель, що приєднані до зовнішніх теплових мереж, мереж гарячого водопостачання, водопровідних мереж будинковими вузлами обліку, відповідно, теплової енергії та води.
Проект передбачає, що обладнання будинковими вузлами обліку існуючих будівель зобов'язаний провести оператор відповідних зовнішніх мереж у термін:
1) нежитлових будівель - до 1 жовтня 2017 року;
2) житлових будівель - до 1 жовтня 2018 року.
Крім того, в багатоквартирних будинках та інших будівлях, де налічується більше одного споживача, проект закону передбачає обов'язкове встановлення індивідуальних (квартирних) приладів обліку (або приладів-розподілювачів теплової енергії), які використовуються для розподілу показів будинкового приладу обліку:
1) у нежитлових будівлях - до 1 жовтня 2017 року;
2) у житлових будівлях - до 1 жовтня 2018 року.
Законопроект забороняє приєднання до зовнішніх мереж новозбудованих будівель, які не обладнані приладами обліку згідно з його вимогами.
Законопроект встановлює, що розрахунки за надані комунальні послуги (постачання теплової енергії, постачання гарячої і питної води) здійснюються виключно за даними комерційного обліку.
18 жовтня прем'єр-міністр Володимир Гройсман повідовив, що Кабінет міністрів України має намір запропонувати можливість оплати житлово-комунальних послугз 12-місячної розстрочкою.
Раніше DT.UA у статті "Протяг на півсотні мільярдів" писало про те, що люди готові опалювати повітря, щоб тільки субсидії не відібрали. Перехід до монетизації, яка справді могла б стимулювати зниження енергоспоживання, спускають на гальмах. "Монетизація не вигідна нікому з вигодонабувачів діючої системи субсидій, адже вона передбачала роздачу реальним людям реальних грошей, а не перерахування віртуальних теплокомуненерго з держбюджету, нехай і через рахунки споживачів", - пише у статті автор Юлія Самаєва.