У понеділок, 8 червня, Рада Європейського Союзу остаточно затвердила оновлену систему захисту європейського ринку сталі, яка має убезпечити його від негативних наслідків глобального надлишкового виробництва. Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС.
Чинний регламент щодо захисту ринку сталі ЄС втратить силу 30 червня, а новий документ почне діяти з 1 липня.
Відповідно до регламенту, основним інструментом захисту залишається система тарифних квот, яку було переглянуто. Загальний обсяг квот скоротиться майже вдвічі — до 18,3 млн тонн на рік. Водночас на імпорт продукції понад встановлені квоти поширюватиметься мито у розмірі 50%.
Наслідки для України
Згідно з попередніми розрахунками Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, нові правила ЄС на ринку сталі можуть коштувати Україні від 0,5 млрд до 1,2 млрд доларів експортного виторгу на рік.
Вже оприлюднено і попередні оцінки: втрата експортної виручки українських меткомбінатів у горизонті найближчих п’яти років становитиме 5 млрд дол.
Водночас у документі зазначено, що Європейська комісія під час розподілу тарифних квот має враховувати інтереси України як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Однак це повинно відбуватися таким чином, щоб не знижувати загальну ефективність регламенту.
Перед ухваленням документа Естонія, Латвія та Литва виступали за повне звільнення України від дії нового регламенту. Йшлося про незастосування до української металопродукції тарифних квот і мит, як це передбачалося попереднім режимом. На думку цих країн, металургія залишається одним із ключових джерел валютних надходжень для України та допомагає підтримувати економіку й зайнятість в умовах повномасштабної війни.
Окрему заяву також зробили Швеція, Фінляндія та Данія. Вони наголосили, що складна економічна ситуація України має бути врахована під час розподілу квот.
Українські металургійні компанії, зокрема Інтерпайп та Сентравіс, уже розкритикували нові обмеження ЄС. На їхню думку, запроваджені квоти можуть спричинити значні економічні втрати для України, хоча українська металургійна продукція не становить загрози для європейського ринку.
Раніше ZN.UA писало, що Євросоюз впровадив Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), відповідно до якого значна частина імпортних товарів обкладатиметься спеціальним податком на вуглецевий слід. На жаль, винятку для товарів з України зроблено не було. Ситуація складається досить парадоксальна, і її причина полягає у цілковито проваленій нашим урядом комунікації з представниками ЄС. Про це детально читайте в статті "Україна могла б не платити «екомит» ЄС, але уряд вирішив не заморочуватись".
