RAB-регулювання в Україні стимулюватиме зростання тарифів, а не розвиток ринку

НКРЕКП схвалила тарифи на розподіл електроенергії завдяки яким споживачі переплатять обленерго 5,1 млрд грн. Про це у своєму інтерв’ю для ZN.UA розповів екс-керівник Департаменту стратегічного розвитку НКРЕКП Валерій Цаплін.

За його словами, рік тому було проведено оцінку ефективності витрат обленерго за 2018 р. Діапазон коефіцієнтів ефективності склав від 45% до 100%, а медіанне значення – 78%. Це означає, що в деяких компаніях операційні витрати завищені більш ніж в 2 рази, а в середньому – на 22%.

«Для 22 компаній, яким НКРЕКП протягом 30.10.2020 – 18.11.2020 схвалила тарифи на розподіл за методом стимулюючого регулювання, неефективні витрати можна оцінити в 5,1 млрд грн – приблизно таку загальну суму переплатять споживачі цим 22 компаніям (колишнім обленерго) через скасування індивідуальних факторів ефективності», - сказав він.

Метою стимулюючого регулювання є скорочення витрат нижче визначеного Регулятором рівня й отримання додаткового прибутку як різниці між прогнозованим та фактичним рівнем витрат, зокрема за рахунок скорочення персоналу.

«Я дуже сумніваюсь в тому, що хоч яка-небудь з українських електророзподільних компаній має намір після впровадження «RAB-регулювання» скоротити чисельність персоналу в 2-4 рази. Аналіз методології «RAB-регулювання» та перших рішень про схвалення «RAB-тарифів» в листопаді 2020 р. наводить на думку, що не варто очікувати скорочення витрат компаніями більше ніж на 1% (відповідно до галузевого фактору ефективності). Як в поданнях компаній на встановлення тарифів, так і в публічній дискусії ні Регулятор, ні компанії не згадують про очікування доходів від скорочення неефективних витрат. Ніхто не зазначає такі доходи як джерело інвестицій», - сказав він.

Тобто те що в Україні називається стимулюючим регулюванням насправді може бути лише імітацією стимулюючого регулювання, яка не формує належні стимули до скорочення неефективних витрат.

«На мою думку, однією з основних цілей RAB-регулювання є збереження для власників можливості не залучати зовнішні інвестиції і не розмивати свій пакет акцій. Для цього вони мають отримати такий прибуток на стару RAB (вартість заміщення), 50% якого достатньо для всіх необхідних інвестицій (разом з амортизацією, платою за реактивну потужність). Це підтверджується тим, що в затверджених в останній місяць планах розвитку мереж на 2021–2025 рр. в переліках джерел інвестицій компаній є тільки амортизація, 50% прибутку на стару RAB та плата за реактивну потужність. Жодна з компаній не планує залучати протягом наступних 5 років зовнішні інвестиції – в них немає потреби», - додав Цаплін.

«Не маю жодних сумнівів, що вся ця історія з «RAB-регулюванням» закінчиться тим же, чим і у росіян – «винахідників» цього методу. На зустрічі з В. Путіним 1 липня 2016 р. Ігор Артем’єв, голова Федеральної антимонопольної служби Росії, яка також виконує функції регулятора енергетики, заявив: «Виявляється, що ця система RAB ніяких стимулів не створила, а лише призвела до підвищення тарифів, тобто розраховували, що буде дорожче і краще, в дійсності ж стало дорожче, але краще не стало», - зазначив він.