Проблема тарифів у ЖКХ: як утворюються борги у комунальній сфері та хто винен

Влада спеціально занижує ціну на газ та тепло для населення, створюючи збитки комунальним підприємствам, пише у статті для ZN.UA Олександр Сергієнко «Чи зростуть тарифи в 2024 році? Або чому за одного заплатять усі?».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тарифи на комуналку в Україні можуть зрости через затримку допомоги від США - Bloomberg

НАК «Нафтогаз України» за розпорядженням КМУ штучно знижує ціну на газ для населення та теплокомуненерго до 7,96 грн за кубометр, хоча біржова ціна газу в січні 2024-го становила 14,52 грн, а в жовтні (на початку опалювального сезону) була 18,28 грн (усі ціни з ПДВ).

Аналогічну функцію в галузі електроенергетики виконує НАЕК «Енергоатом», яка продає електрику для населення (через постачальників) по 2,64 грн за кіловат-годину, хоча її ринкова вартість (разом із транспортуванням, розподілом і постачанням) становила рік тому близько 5,5 грн. Разом, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ці дві компанії за 2022 рік «витратили на компенсацію різниці в тарифах понад 300 млрд грн», хоча точніше було б сказати — втратили.

Інша ситуація з водоканалами, оскільки всі вони комунальні, тобто належать місцевим громадам (навіть якщо вони за формою приватні чи акціонерні, контрольний пакет акцій там переважно у місцевої ради). За словами Дениса Шмигаля, того ж 2022 року «підприємства комунальної теплоенергетики та органи місцевої влади компенсували понад 100 млрд грн різниці в тарифах для населення» з місцевих бюджетів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Мінфін порахував, як змінилися надходження до місцевих бюджетів

Поточна діяльність водоканалів чи теплокомуненерго фінансується саме з платежів населення та інших споживачів, сума яких залежить передусім від розміру тарифів. Однак війна вказала на ще одну важливу складову — обсяги споживання послуги. Після того, як понад шість мільйонів українців виїхали за кордон або зірвалися зі своїх місць, споживання води значно впало, але витрати майже не скоротилися.

По централізованому теплопостачанню жодної економії від скорочення кількості споживачів узагалі бути не може: й порожні квартири треба опалювати. А щодо води та каналізації, то скорочення споживання приносить водоканалам одні збитки — насоси працюють, електрика згорає, зарплати однаково треба платити. В результаті через недоотримання платежів водоканали перебувають у хронічних боргах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як за рік здорожчала комуналка, попри мораторій: дані Держстату

За словами президента асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитра Новицького, сумарна заборгованість водоканалів України за 2022 рік становила 4,4 млрд грн. Це борги за електроенергію, реагенти, матеріали для ремонту, обладнання, і всі їх треба повернути.

До цього й так катастрофічного стану галузі слід додати ще й руйнівний у прямому сенсі вплив війни. За оцінками Світового банку, сукупна сума завданої фізичної шкоди у секторі водопостачання і водовідведення станом на 24 лютого 2023 року становить 2,2 млрд дол. А загальна сума збитків, включно з втраченим доходом (40% усіх збитків), оцінюється орієнтовно в 7,5 млрд дол.

Відповідно, на потреби відновлення і реконструкції за принципом «краще, ніж було», за оцінками експертів Світового банку, за десять років — з 2023-го до 2033-й треба вкласти в галузь водопостачання і водовідведення 7,145 млрд дол.

Раніше ми писали про те, що 17 лютого місія Міжнародного валютного фонду та представники влади України почали домовлятися щодо третього перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF). Принципову згоду на її продовження Україна отримала, тепер сторони мають домовитися про розподіл 15,6 млрд доларів, які мають покращити стан речей у галузі економіки, енергетики, боротьби з корупцією та верховенством права.