Приватизацію "Башнефти" в РФ несподівано відклали

Продаж нафтовидобувної компанії "Башнефть", яка повинна була стати однією з двох головних приватизаційних угод року, закінчилася, не почавшись.

Голова уряду РФ Дмитро Медведєв прийняв рішення про перенесення приватизації "Башнафти", це рішення було схвалено президентом, сказала "Интерфаксу" прес-секретар прем'єра Наталія Тімакова ввечері у вівторок, 16 серпня.

За її словами, процес перенесений "на більш пізній термін". Але вона не уточнила, з яких причин було прийнято таке рішення.

На початку травня президент РФ Володимир Путін схвалив можливість приватизації держпакету 50% плюс одна акція "Башнефти". Вартість 50,08%-вої частки в статутному капіталі "Башнафти", що належить Росмайну, була оцінена незалежним оцінювачем в інтервалі від 297 млрд рублів до 315 млрд рублів.

Другий після РФ акціонер "Башнефти" - Башкирія, яка володіє 25,79% голосів (25% статутного капіталу) і зі своїм пакетом розлучатися не планує. Після перенесення приватизації влада Башкирії вже привітала це рішення.

У прес-службі президента Башкортостану Рустема Хамітова також підтвердили, що він звертався до федеральних керівників з пропозицією перенести приватизацію держпакету.

Джерело РБК назвало причиною вирішення те, що уряд РФ задумався про доцільність продажу компанії на такому низькому ринку. Також свою роль зіграла можливість продати 19,5% "Роснефти" і акції інших компаній, відзначило джерело.

Нагадаємо, восени 2014 року в Росії був заарештований один з найбільших російських олігархів - Володимир Євтушенков, голова ради директорів ВАТ АФК "Система". Влада пояснила такі заходи нібито "кримінальною справою за фактом розкрадання акцій підприємств, що входять у паливно-енергетичний комплекс Республіки Башкортостан, та їх легалізації".

Саме Євтушенкову належав найбільший пакет у 71% акцій "Башнафти". У жовтні 2014 року суд в Москві задовольнив позов Генпрокуратури РФ, визнавши незаконною приватизацію компанії ще в 1990-х роках (і подальший її перепродаж) і повернув акції компанії державі.

Кремль заперечував політичну підоснову арешту, який нагадав оглядачам про розгром Юкоса, що відбувся більше 10 років тому.