П'ята частина пекарень пошкоджена: дефіциту хліба немає

З початку повномасштабного вторгнення в Україні були частково або повністю зруйновані чи пошкоджені 15–20% хлібопекарських підприємств. Про це перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко повідомив в інтерв'ю студії «Новини.Live».

«За час війни доволі багато хлібопекарських підприємств були частково або повністю зруйновані. Тією чи іншою мірою постраждали 15–20% підприємств», – розповів Тараненко.

Найбільше постраждали прифронтові та прикордонні регіони: Харківщина, Донеччина, Запоріжжя, Херсонщина, Миколаївщина та Сумщина. Вони регулярно зазнають ударів артилерією, КАБами та безпілотниками. Масштаб пошкоджень різний: від вибитих вікон і пошкодженої покрівлі до повного знищення цехів, печей та ліній замішування тіста.

Головне питання, яке хвилює споживачів: чи буде хліб і скільки він коштуватиме. За словами Тараненка, руйнування підприємств практично не вплинули на ціни. Хлібобулочні вироби є регіональним продуктом, і здебільшого їх продають у радіусі 200–300 кілометрів від місця виробництва. Тому якщо завод в одному місті зупиняє роботу, його обсяги тимчасово компенсують сусідні обласні чи регіональні хлібокомбінати.

У ВАП також підтверджують, що дефіциту продовольчої пшениці та борошна в Україні немає. Проте ситуація з житнім борошном складніша. Через нижчу врожайність жита порівняно з пшеницею українські аграрії скоротили його посіви. Тому переробники вже змушені закуповувати житнє борошно та сировину в Польщі та країнах Балтії. Це здорожчує житньо-пшеничні сорти хліба.

Навіть за наявності фінансування відновлення підприємства займає близько року. Причина у технологічній складності обладнання. Промислова пекарня є складним конвеєром, а більшість печей, шаф для вистоювання тіста та пакувальних ліній виготовляють за індивідуальними кресленнями з урахуванням параметрів конкретного цеху.

Частину автоматики та термостійких матеріалів замовляють у європейських виробників, де черга на виготовлення і постачання може становити 6–9 місяців. Тим часом пільгове кредитування для компенсації масштабних втрат галузі залишається обмеженим.

Хоча самі руйнування суттєво не вплинули на ціну хліба, на його собівартість тиснуть інші фактори. Через удари по енергетичній інфраструктурі пекарні змушені працювати на промислових дизель-генераторах. Один потужний генератор коштує 3–4 млн гривень, а електроенергія, яку він виробляє, у рази дорожча за ту, що надходить із мережі.

Додаткові витрати створює і бронювання працівників: щоб відповідати критеріям критично важливих підприємств, пекарні змушені підвищувати офіційну середню зарплату до 20 тисяч гривень до сплати податків.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Блокада портів: що втрачає український експорт — пояснення експерта

Тарифи на електроенергію зросли на 30%, також подорожчала логістика через зростання вартості пального, а витрати на оплату праці збільшилися через брак кадрів. За даними ВАП, більшість підприємств галузі працюють із мінімальною маржею у 3–5%, а подекуди — взагалі без прибутку або зі збитками.

Через це пекарі періодично підвищують ціни на 5–10%, лише для покриття витрат, а не для отримання надприбутку.
Найстабільнішою залишатиметься ціна на класичний хліб — її стримують високий попит і простіший технологічний цикл виробництва. Натомість здоба та спеціальні хлібобулочні вироби можуть подорожчати на 15–20% і більше. У їхньому виробництві використовують більше дріжджів, цукру, жирів і наповнювачів, тому ціни на таку продукцію сильніше залежать від вартості сировини та електроенергії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Куди поїде українське зерно. І скільки валюти може заробити держава

У 2026 році виробники хліба вже попереджали про зростання собівартості. На початку року пекарі говорили про можливе підвищення цін через подорожчання електроенергії та пального. У травні до цих витрат додалися дорожча логістика, добрива та засоби захисту рослин, що впливає і на вартість борошна. Через це експерти прогнозували, що окремі види хліба можуть подорожчати на 15–20%.

При цьому проблем із пшеничним зерном для внутрішнього ринку не очікують. Урожай зернових у 2026 році прогнозують на рівні близько 60,4 млн тонн, а врожай пшениці має більш ніж учетверо перевищити потреби внутрішнього споживання. Докладніше про вплив енергетичної ситуації на ціни продуктів у статті ZN.UA «Якими будуть ціни на харчі в умовах енергетичної невизначеності» розповідає експерт у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру «АГРО ПЕРСПЕКТИВА» Лариса Гук.