За його словами, кейнсіанська схема не спрацює в Україні з цілого ряду причин.
"З одного боку, ринки є недостатньо конкурентними; а з іншого - підживлення попиту позитивно впливає на зростання, тільки якщо приходить як сюрприз. А наших людей, які звикли очікувати інфляції та девальвації навіть тоді, коли для цього немає жодних підстав, важко захопити зненацька", – зазначає автор.
Дубровський вказує, що навіть якщо підвищити МЗП вдасться без збільшення бюджетного дефіциту та грошової емісії, це призведе не до зростання сукупного попиту, а до його перерозподілу.
Так, представники бюджетних сфер почнуть споживати трохи більше, а підприємці, за рахунок податкового навантаження на яких і буде реалізовуватися рішення – на стільки ж менше.
Експерт зазначає, що у зв'язку з цим чинником закладене в оновлений проект бюджету зростання надходжень ПДВ виглядає дуже сумнівним.
6 грудня Верховна Рада України прийняла законопроект N5130 про встановлення з 1 січня 2017 мінімальної заробітної плати на рівні 3200 гривень.
Як повідомляється в пояснювальній записці, закон визначає умови встановлення мінімальної заробітної плати, а також передбачає новий порядок формування тарифної сітки оплати праці.
Згідно з опитуванням центру Разумкова, третина українців (33,9%) очікують, що підвищення мінімальної зарплати вплине на їх матеріальне становище позитивно.
Читайте про можливі негативні наслідки радикального підвищення МЗП у статті Володимира Дубровського "Підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн: допомога бідним або насильство над ринком праці?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".