Підписано закон про поліпшення захисту прав вкладників, який вимагав МВФ

Президент Петро Порошенко підписав закон про вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, прийняття якого було однією з умов виділення другого траншу кредиту МВФ.

Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, документ (законопроект №2045а) з підписом президента надійшов до парламенту у п'ятницю, 7 серпня.

Закон припускає поліпшення захисту прав вкладників та удосконалення процедури ліквідації "слабких" банків.

Закон, зокрема, поширює гарантування депозитів на фізосіб-підприємців.

Крім того, впроваджується модель консолідованого офісу, що дозволить Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) більш ефективно здійснювати управління активами неплатоспроможних банків.

Разом з куратором НБУ в проблемні банки тепер буде направлятися співробітник Фонду гарантування вкладів, що дасть можливість розпочати аналіз банку, пошук інвестора на етапі проблемності.

Закон також скорочує період часу, необхідний для виведення неплатоспроможного банку з ринку, з трьох місяців до одного, вводить норми про отримання доступу до внесками не пізніше 20 днів з моменту виведення банку з ринку.

Крім цього, документ спрямований на підвищення прозорості процедури ліквідації банку: він передбачає зміну черговості задоволення вимог кредиторів, включаючи пов'язаних з банком осіб в останню чергу. Водиться також кримінальна відповідальність для працівників банків, які навмисно затягують процес виплат, впроваджується система кваліфікації для інвесторів в неплатоспроможні банки, вводяться централізовані аукціони продажу активів банків, переданих у ФГВФО, конкретизуються умови, при яких банк повинен бути віднесений до категорії неплатоспроможних.

Як писало DT.UA, сьогодні система гарантування вкладів в Україні перетворилася в лотерею. Причому вкладника не тільки чекає "виграш" у вигляді його ж власних заощаджень, але і може загрожувати кримінальна відповідальність.

Перші банкрутства банків показали, що порятунок заощаджень вкладників - справа рук самих вкладників. А тому масового характеру набуло таке явище, як дроблення вкладів. Тобто перекидання в межах одного банку частини заощаджень, що перевищують 200 тис. (у тому числі через стрибок курсу гривні до долара), на рахунки родичів. У разі визнання банку неплатоспроможним вони нарівні з усіма можуть претендувати на відшкодування коштів. Законом такі операції не заборонені. Уряд своїм законопроектом №2045-а спробував заборонити відшкодування коштів за вкладами, відкритими в результаті дроблення. Але під натиском переляканих вкладників, які не вірять, що в нашій країні закон зворотної сили не має, ця норма не пройшла. Зате пройшла норма, що дозволяє визнавати такі договори нікчемними. Але для їх виявлення фонду ще належить розробити порядок. Хоча до цього він обходився і без нього.

Дроблення вкладів - це справді збільшення навантаження на ФГВФО. А тому чиновники з самого початку повального банкрутства банків під приводом виявлених в цьому питанні зловживань стали шукати способи прикрити законної лазівку, притягуючи за вуха то одну, то іншу статтю для визнання депозитних договорів нікчемними, а дій вкладників - шахрайськими. "Вступивши в злочинний зговір з працівниками банку з метою заволодіння грошима фонду", - ось формулювання з судових позовів проти вкладників. І тільки після того, як суди стали виносити рішення на користь громадян, риторика змінилася.