Перекриття контрабанди палива стане тестом для нового керівництва ДФС – експерт

Найяскравішим і найшвидшим тестом на готовність до реформ нового керівника Державної фіскальної служби Романа Насирова стане адміністрування паливних податків.

Про це в статті для DT.UA пише керівник "Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

Автор упевнений, що "якщо новий менеджмент держслужби реально хоче досягти результату, а не стане знову розповідати про необхідність розробки якої-небудь програми або стратегії, результат буде видно дуже швидко".

"Визначити сліди контрабанди або фальсифікату можна неозброєним поглядом. Для цього достатньо провести аналіз цін на АЗС. Впевнено можна говорити про те, що якщо ціна на бензин більш ніж на гривню нижча від рівня національних "білих" компаній (WOG, ОККО, "Лукойл", ТНК, Shell, "Паралель", Socar), то в даному випадку має місце повна чи часткова несплата податків", - пише автор.

"В Європі ви не зустрінете різниці в цінах на бензин більше, ніж на п'ять євроцентів на літрі, за мінімальними цінами торгують автоматичні АЗС, на яких немає персоналу. В Україні ж різниця сягає більше 10%, що неможливо в однакових конкурентних умовах", – говорить один з експатів в паливній галузі, що побажав залишитися інкогніто.

"Ситуація на долоні. В Україні є лише одне велике внутрішнє виробництво палива, яке забезпечує близько 15% ринку. Йдеться про "Укртатнафту", яка повністю працює на мережу групи "Приват" ("Авіас", "Укрнафта", ANP та ін). Саме тому вкрай смішно бачити кременчуцькі сертифікати на багатьох інших заправках, адже дніпропетровській групі часом самій не вистачає бензину для своєї "Укртатнафти".

Логічно стверджувати: все, що не внутрішнього виробництва, – імпорт. Інакше кажучи, в ідеальному світі всі, крім "Привату", торгують привізним товаром. В цінах на імпорт чудес не буває, всі купують за єдиними світовими цінами, коливання в кращому разі складають $ 5-10 на тонні. В свою чергу різниця на колонках в 2-2,5 грн/л і більше означає перевагу в цінах на $ 100-130/т – колосальні гроші за мірками нафтової галузі. Фактично мова йде про те, що оператори, які торгують за мінімальними цінами, працюють без націнки або просто в збиток. Може таке бути? Оскільки на закупівельній вартості не зекономиш, то простір для маневру дають тільки податки", - йдеться в статті.

За інформацією Куюна, контрабандисти міцно закріпилися в периферійних портах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

"І якщо про одеських контрабандистів відомо давно, мовляв, вони там були при всіх владах, то активізація в портах Миколаєва і Херсона стала справжнім віянням часу. Як вже повідомлялося, обсяг поставок через ці невеликі порти почав рости навесні за очевидної підтримки місцевих силових структур, хоча джерела говорять про необхідність отримання відповідних санкцій у Києві", - пише автор.

Вже після попередньої публікації в "ДТ" про контрабанду бензину, в Генеральну прокуратуру України та інші зацікавлені (по ідеї) держоргани були направлені депутатські запити з вимогою негайної реакції. Найґрунтовніше дослідження "південної" контрабанди представив депутат Андрій Левус ("Народний Фронт"). За його даними, різні контори розмитнюють незначну частину вантажу, вказуючи решту як транзитну, але згодом паливо реалізується на внутрішньому ринку. "Паливо розмитнюється в місті Кілія, потім в порт Очакова воно потрапляє під виглядом внутрішніх переміщень. Тут пришвартована платформа "Водолій", в яку бункеруються судна. Товарно-транспортні документи оформляються вже під розмитнене паливо", – описує схему Левус. За даними нардепа, ознаки такої діяльності з частковим розмитненням видно в роботі ТОВ "Дунайбункер-Плюс", ТОВ "Мітгард", ТОВ "Ойл Стрім Трейдинг", ТОВ "Сармат Ойл". У цьому списку також ТОВ "Келмер", ТОВ "Інвестнафтосервіс", ТОВ "Консалтінг Трейд Тревел", ТОВ "Ріал Стар Усте", зареєстровані за однією юридичною адресою в Києві. У них також один засновник – віргінська офшорна компанія Benmax Business Corporation.

На думку Куюна, для вирішення проблеми необхідно реанімувати роботу Енергетичної митниці. За останніми даними, наказ Мінфіну про відновлення її діяльності вже перебуває на підписі у глави Мін'юсту Павла Петренка, а сама структура сформована аж до штатного складу митних постів.

"Не треба плутати митницю з береговою службою або прикордонниками, самі ми проблему не вирішимо", – говорить один з митників на умовах анонімності. На його думку, поява в порту митного поста або інспектора, звичайно ж, змусить контрабандистів діяти обережніше. Однак повна ліквідація каналу можлива лише при консолідації зусиль з міліцією, СБУ, прикордонниками, зазначає автор.

"Процедурно бодягу складніше винищити, ніж контрабанду. На сьогодні в Україні не заборонено вільний обіг сировини та компонентів для виробництва нафтопродуктів. Тому не дивно, що у багатьох мереж не сходиться баланс оптових закупівель і подальшої роздрібної реалізації. Наприклад, у тій же БРСМ закупівлі товарних бензинів вдвічі менші за реалізацію, а в минулому році мережа фактично не закуповувала бензин А-95, хоча пропонує три марки палива з таким октаном. При цьому сумарні обсяги різних компонентів, що надходять на нафтобази спадщини Ставицького, відповідають відсутній частці бензинів в реалізації. Справедливості заради відзначимо, що такі випадки непоодинокі. Є мережі, джерела поставок яких взагалі невідомі. Бензин у них з'являється з нізвідки, а ціна реалізації вказує на те, що туди ж – в нікуди – йдуть і акцизи з ПДВ", - йдеться в статті.

Найбільш дієвим методом боротьби з цим злом, на думку Куюна, є удосконалення податкового законодавства. При цьому Роман Насиров добре знає про "акцизну" проблему, вникнувши в неї під час роботи на чолі профільного парламентського комітету. Мова йде про три аспекти: про введення акцизу на компоненти палив, реформування норми про 5%-ний податок з роздрібного обороту підакцизних товарів та про електроннt адміністрування акцизу на нафтопродукти.

З першою нормою все просто. Є чіткий перелік компонентів, як, наприклад, риформат або некондиційний бензин, які необхідно обкладати акцизом, аналогічним акцизу на товарні бензини. Зростання собівартості в комплексі з появою підакцизного статусу серйозно підірвуть економіку "бодяжників".

А для того, щоб паливо не йшло "мимо каси" разом з податками, автор пропонує підвищення ставок акцизу на бензин і ДТ при їхньому імпорті та виробництві, а не при реалізації. Згідно з розрахунками, для отримання в бюджет планованої суми в розмірі 4,7 млрд грн, акциз на бензин необхідно підвищити на 37 євро/т (діюча ставка 202 євро/т), ДТ – на 15 євро/т (100 євро). При цьому ціни на паливо не зміняться, просто механізм збору податків буде більш надійний.

Проте дана норма дасть зворотний результат, якщо не буде зроблено третій крок – впровадження глобальної системи адміністрування паливного акцизу. Її пропонується побудувати по аналогії з відображенням ПДВ – вхід податку повинен відповідати виходу. Тим самим буде виключена ситуація, коли продаж підакцизних нафтопродуктів автозаправними мережами вдвічі перевищують закуповувані.

"Роман Насиров прекрасно обізнаний про існуючі проблеми ринку нафтопродуктів, і їх оперативне рішення може стати для нього хорошим стартом на новій посаді. Як для команди його попередників єдиною відчутною річчю стала ліквідація схеми Курченка. За експертними оцінками, в першому кварталі 2015 року бюджет вже недоотримав близько 1 млрд грн паливних акцизів і ПДВ.

Бездіяльність ж нової команди фіскалів у даному напрямку буде дорівнювати самогубству. По-перше, швидко розкриється нездатність або незацікавленість у перекритті всім відомих схем. По-друге, з кожним місяцем ком бюджетних втрат у цій сфері будете наростати, що загрожує "молодій команді" неприємними організаційними висновками і подальшим забуттям.

При цьому Насирову треба скоріше прощатися з озвученою ним позицією з приводу того, що, мовляв, поспішати у сфері податкового законодавства не потрібно. Діяти треба негайно, 50% ринку бензинів в тіні", - робить висновок Куюн.

Докладніше читайте у статті Сергія Куюна Тест для нових податківців на DT.UA.