Перехід на цифрове мовлення: і знову непрозорі схеми

Про це в коментарі для ZN.UA заявив кандидат юридичних наук, доцент Данило Гетманцев.

16 червня 2006 в Женеві 104 держави підписали регіональну угоду про перехід всього регіону на цифрове мовлення (угода «Женева-2006»). Згідно з цим документом, 17 червня 2015 закінчується перехідний період, після закінчення якого учасники «Женева-2006» (включаючи Україну і всіх наших сусідів) припиняють використовувати аналогові телевізійні частоти, а мовлення може здійснюватися тільки на цифрових.

У кінці жовтня Національна рада з питань телерадіомовлення скасував всі свої рішення, прийняті щодо цифрового мовлення протягом останніх трьох років, а через кілька днів оголосив конкурс на визначення провайдера всієї цифрової мережі Україні. Характерно, що участь у ньому взяли тільки дві компанії, участь однієї з них мало суто технічну роль (вона була не допущена до конкурсу, так як не подала всі необхідні документи, а представники цієї компанії навіть не з'явилися на засідання Нацради, на якому вирішувалася доля їхні заявки).

Переможцем конкурсу стала невідома фірма - ТОВ «Зеонбуд», із засновниками в офшорах, що не має в своєму арсеналі жодного успішного проекту в цій сфері, а реальний її власник до цього часу не відомий.

Після цього своїми рішеннями від 15 квітня 2011 Нацрада оголосила конкурс на отримання ліцензій на вільних каналах мовлення в стандарті DVB-T2. Разом з тим, оголошуючи конкурс на отримання ліцензій на мовлення у вказаному стандарті DVB-T2, Нацрада не врахувала, що здійснення мовлення в цьому стандарті в Україниі заборонено. Оголошений Нацрадою конкурс прямо суперечить як урядовому Плану використання радіочастотного ресурсу, так і офіційному Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору. Обидва ці документи передбачають цифрове мовлення виключно в стандарті DVB-T, і обидва не допускають мовлення в стандарті DVB-T2, ліцензії на який і пропонує Нацрада.Тобто навіть отримання телекомпанією цифрової ліцензії у вказаному вище конкурсі не гарантує їй можливості реального мовлення.

Більш того, невідповідність рішень Нацради про проведення конкурсу вимогам законодавства про радіочастоти в подальшому може стати підставою для скасування всього конкурсу і, як наслідок, скасування ліцензій. Цей нюанс може стати і своєрідною вуздечкою для будь-якого телеканалу: незаконно отримані ліцензії можуть бути відібрані державою в будь-який момент.

Наступний нюанс пов'язаний з ліцензіями самого «Зеонбуда». Відповідно до законодавства, для того, щоб стати провайдером багатоканальної телемережі, однієї ліцензії Нацради недостатньо. Потрібно мати також окрему ліцензію оператора багатоканальної мережі, яка видається Національною комісією з питань регулювання зв'язку (НКРЗ) і без якої Нацрада не має права призначати кого б то не було провайдером.

Перелік усіх ліцензій, які видавала НКРЗ, розміщений на її офіційному сайті. Однак спроби знайти в цьому переліку компанію «Зеонбуд» успіхом не увінчалися. Тому з великою ймовірністю можна припустити, що «Зеонбуд» не отримував ліцензії в НКРЗ. Якщо такої ліцензії дійсно немає, то вся його діяльність у цій сфері є незаконною. З іншого ж боку, Національна рада, оголошуючи конкурс на отримання ліцензій для мовлення в мережі «Зеонбуда», фактично пропонує всім мовцям користуватися незаконними послугами приватної компанії.

Крім того, однією з умов конкурсу є обов'язкове підписання телеканалами договорів з «Зеонбудом», тоді як законом ця вимога не передбачена. Запропонована ж редакція договору з «Зеонбудом» не відповідає низці вимог законодавства, що в майбутньому може стати підставою для відключення телеканалів.

Докладніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Юрія Крайняка «Ліцензії з наслідками».