Нова ідентичність Донбасу повинна будуватися на переосмисленні ресурсного потенціалу регіону – експерт

Традиційні ресурси, на основі яких будувалося індустріальна могутність Донбасу в ХХ столітті, давно не є домінуючими факторами конкурентоспроможності на глобальних ринках, а бачення подальшого розвитку регіону вимагає переосмислення доступних йому ресурсів вже у новій системі економічних координат.

Про це у своїй статті для DT.UA пише президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. За його словами, сьогодні лідерство серед двигунів економічного розвитку набуває "вже навіть не людський, а соціальний капітал", специфічний стан якого в Донбасі обумовлюється тривалою глибинною кризою старої промисловості.

Автор вказує, що припинення товарного обміну з непідконтрольними територіями зіграло для економіки регіону значну системну роль.

"Необхідність формувати альтернативні ресурсно-технологічні ланцюги замість втрачених спонукатиме (і вже спонукала) до горизонтальної співпраці між різними бізнес-групами, які володіють виробничими потужностями для різних стадій технологічного процесу. Це створює передумови для формування прозорих ринків відповідної проміжної продукції, інтегруючи принципи конкуренції у раніше закриті олігархічні вертикалі", – йдеться в статті.

Жаліло підкреслює, що першочерговим завданням є реінтеграція Донбасу до національної економіки.

"Серед процесів, які відбуваються вже зараз і формують ринки для продукції з підконтрольних територій Донбасу, - модернізація базових галузей відповідно до викликів глобальних ринків, розбудова транспортної інфраструктури, технічне переозброєння агровиробництва, енергетична модернізація, впровадження енергоефективних технологій (у т.ч. новітніх технологій використання енергетичного вугілля) і розвиток альтернативної енергетики тощо", – зазначає автор.

На думку експерта, процеси відновлення в Донбасі зруйнованих будівель та інфраструктури також самі по собі можуть стати рушіями економічного зростання, хоча й залежать від наявності зовнішнього фінансування.

"На зміну ілюзорній самодостатності Донбасу, яка формувалася універсальністю базової проміжної продукції, що вироблялася в регіоні (вугілля, метал, хімічні речовини), має прийти реальний ефект від синергії міжрегіональної співпраці", – підсумовує автор.

Детальніше про стратегії розвитку Донбасу читайте у статті Ярослава Жаліло "Донбас у пошуку нової моделі: шість вихідних позицій для стратегії майбутнього" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".