"Можливість скасування роздрібного акцизу Комітет відстоює вже протягом останнього півроку, з чим звернувся в Міністерство фінансів, оскільки просто внесення змін у Податковий кодекс не дозволяє вирішити проблему в цілому. Потрібно передбачити механізм, яким чином гроші, зібрані в державний бюджет від роздрібного акцизу, будуть розщеплюватися на місцеві бюджети. І тут великий опір чинить як раз Асоціація міст України, яка говорить про те, що якщо забрати ці гроші, місцеві бюджети втратять важливе джерело доходів. Але це не так", - прокоментувала голова комітету.
За її словами, на спільній нараді з ДФС і Мінфіном був запропонований наступний механізм: здійснювати перерозподіл грошей, зібраних з кожного проданого літра палива в місцеві бюджети, на підставі даних касових апаратів на кожній заправці за кількістю проданих там літрів.
Це буде стимулювати офіційні продажі палива, тому що саме від офіційних продажів будуть залежати надходження цього податку до місцевих бюджетів.
Ніна Южаніна наголосила, що існування роздрібного акцизу вже призвело до того, що питома вага податків у вартості нафтопродуктів дуже зрісла: у вартості бензину – до 6%, а газу – до 13%.
"Цей податок становить приблизно 1,20 гривні в одному літрі палива. Тому стимул підприємців економити на сплаті шляхом відходу від офіційних продажів з використанням РРО дуже зріс. За оцінками експертів, тіньовий ринок нафтопродуктів досяг до 20%, скрапленого газу – понад 40%. У зв'язку з цим тільки по нафтопродуктах у 2016 році ми втрачаємо роздрібного акцизу приблизно 1,7 млрд гривень, а в наступному році ця цифра може скласти близько 2 млрд гривень", - підкреслила глава парламентського комітету.
За її словами, на такий перекіс на ринку звертає увагу і Антимонопольний комітет, який листом звернувся до прем'єр-міністру Володимиру Гройсману та Комітету з проханням ліквідувати цей податок і перенести його в базову ставку акцизного податку на нафтопродукти.
В АМКУ вважають, що існування роздрібного акцизу створює дискримінаційні антиконкурентні умови на ринку, що є додатковим аргументом неефективності його подальшого існування.
З точки зору адміністрування справляння роздрібного акцизу на місцевому рівні дуже проблематично, на що звертала увагу і Державна Фіскальна служба, яка не може проконтролювати абсолютно весь протоку всього бензину на кожній заправці.
Для цього ДФС потрібно в цілодобовому режимі закріпити одного податківця за кожною заправкою, а в Україні налічується 6,5 тис. заправок.
За словами Южаніной, законопроект щодо змін в Податковий кодекс, затверджений урядом 26 жовтня 2016 року, блок про скасування роздрібного акцизу не потрапив.
"Сьогодні Мінфін проводить консультації з ГФС і Держказначейством щодо того, чи можливе впровадження запропонованого нами перерозподілу коштів на технічному рівні з урахуванням норм Бюджетного кодексу щодо прямих міжбюджетних відносин між державним та місцевими бюджетами. Будемо далі працювати, переконувати Мінфін і Держказначейство щодо прийняття остаточного рішення. Ринок, Комітет, ГФС, Мінфін його частини, Антимонопльный комітет. Тепер м'яч на полі Держказначейства. Якщо вона підтвердить можливість такого розподілу, ми маємо шанс до кінця року реалізувати цю ініціативу", - підсумувала Ніна Южаніна.
Як повідомлялося, метою введення роздрібного акцизу на тютюнові, алкогольні вироби та нафтопродукти була компенсація місцевим бюджетам частини доходів від ПДФО, які були перерозподілені в центральний бюджет.
Але такого роду податку на роздрібні продажі ніде – ні в ЄС, ні в будь-яких інших країнах, не існує.
Він дійсно зіграв істотну роль в місцевих бюджетах.
В цьому році доходи від його збору плануються на рівні приблизно 10 млрд гривень, а в 2017 році уряд планує зібрати вже 11,4 млрд гривень.