НБУ: Поспішна лібералізація валютного ринку небезпечна

Ідею про вільне виведення фізособами 100 тисяч євро з країни проштовхують в інтересах заможних людей. Такий висновок можна зробити зі слів заступника директора Департаменту валютного кредитування Нацбанку Сергія Корабліна, які були озвучені ним під час круглого столу «Яка лібералізація валютного ринку потрібна країні в посткризових умовах?» (Організатор заходу - Ліга фінансового розвитку за підтримки «Дзеркала тижня» та Проекту USAID «Розвиток фінансового сектора» (FINREP).

Ідею про вільне виведення фізособами 100 тисяч євро з країни проштовхують в інтересах заможних людей. Такий висновок можна зробити зі слів заступника директора Департаменту валютного кредитування Нацбанку Сергія Корабліна,  які були озвучені ним під час круглого столу «Яка лібералізація валютного ринку потрібна країні в посткризових умовах?» (Організатор заходу - Ліга фінансового розвитку за підтримки «Дзеркала тижня» та Проекту USAID «Розвиток фінансового сектора» (FINREP).«Чому ми забули, що рівно два роки тому весь ринок лихоманило? І що змушений був робити НБУ? Невже сьогодні у нас багато валюти і ми захлинаємося нею? Я так не вважаю. Але, судячи з тих норм, які закладаються в проект закону (вільний вивід 100 тис. євро фізособою в країні, де середня офіційна зарплата 300 дол на місяць), мимоволі виникає питання: на кого в принципі вони розраховані і з якою метою?» , - риторично запитав в учасників дискусії С. Кораблін. За його словами,напрямок лібералізації руху капіталу повинна бути наступною: банки - небанківський сектор - населення. Спочатку лібералізація припливу валюти, потім - її відтік. Спочатку лібералізація прямих іноземних інвестицій, потім - довгострокових кредитів і лише в останню чергу - короткострокових запозичень. «В обговореному ж сьогодні проекті пропонується почати з кінця. З якої причини - зовсім незрозуміло. Тут немає економічної логіки. У цих умовах, якщо ми відкриємо ворота, - валюта просто піде. І тоді можна чекати повторення 1998-го і 2008 року», - вважаєпредставник НБУ За словами ж народного депутата Юрія Воропаєва (одного з розробників законопроекту, що містить відповідну норму), необхідність одержувати індивідуальну валютну ліцензії для громадян України при відкритті банківського рахунку за кордоном є анахронізмом не тільки для країн Східної Європи, але і пострадянського простору. «Ніхто в законі не пропонує дати можливість громадянам вивезти за кордон 100 тис. євро. За законом пропонується, що громадянин отримає право перерахувати зі свого рахунку в комерційному банку Україні ті гроші, які є в нього на рахунку. Якщо він їх легально показав - будь ласка ... У цьому законі є механізми зупинки в разі загрози відтоку капіталу», - зазначив парламентарій. На думку голови наглядової ради Platinum Bank Юрія Блащука, норма про відкриття банківських рахунків за кордоном фізичними особами може дуже істотно позначиться на впровадженні другого рівня пенсійної реформи, оскільки кошти, які можуть виводитися за кордон, в основному будуть мати інвестиційний характер (з точки зору їх «довжини»). Водночас банкір впевнений, що без другого етапу пенсійної реформи і створення недержавних пенсійних фондів в економіці не з'явиться інвестиційний ресурс для кредитування і банки будуть змушені працювати фактично лише за рахунок статутного капіталу і «коротких» ресурсів. «Якщо ми не вирішимо це завдання, а скажемо людям, що вони можуть перераховувати гроші, то вони в Україну ніколи не повернуться. Тому дуже важливо, щоб цей процес був синхронізований. Ми повинні дати можливість людям відкривати рахунки за кордоном сьогодні. Без всяких ліцензій», - зазначив експерт. Ще одне застереження висловила представниця Держкомпідприємництва Ольга Степанюк. За її словами, контроль над перерахуванням коштів за кордон є проблематичним, оскільки фізособа може зробити це через декілька банків. «Хто буде контролювати цей процес? Це потребує доопрацювання, створення реєстрів, досить великих вливань з боку держави», - додала О. Степанюк. У цілому ж пані Степанюк позитивно оцінила обговорений документ і висловила пропозицію, що для його прийняття без політичної волі не обійтися. Докладніше читайте в матеріалах спецпроекту «Банківський ККД».