НБУ може повністю заборонити дострокове зняття депозитів

Оголошення про початок обговорення з учасниками ринку відповідних змін до законодавства оприлюднене на сайті регулятора у четвер, 3 лютого.

"З метою врегулювання проблеми (повернення банківських депозитів "на першу вимогу"), а саме визначення конкретних термінів виконання банком своїх обов’язків щодо повернення вкладу та створення правових умов для зниження ризиків банку у разі дострокового розірвання строкового депозитного договору, Національним банком України , за участю банківських асоціацій опрацьовуються відповідні пропозиції", - йдеться в повідомленні НБУ.

Зокрема, для розгляду та обговорення пропонуються наступні:

Варіант 1. Повністю заборонити дострокове зняття строкових вкладів. Повернення вкладів відбуватиметься виключно у строк, визначений договором або у разі настання непередбачуваних ситуацій, що вимагають від вкладника термінових грошових витрат (оплата лікування, відшкодування майнової шкоди, забезпечення захисту в суді тощо).

Варіант 2. Встановити, що у разі звернення вкладника з вимогою про видачу вкладу до настання строку, обумовленого договором строкового вкладу, банк здійснює виплату у строк до 30 днів з дати звернення.

Останній запропонований варіант може бути реалізований шляхом внесення змін до статті 1060 (Види банківських вкладів) Цивільного кодексу України.

Так, пропонується частину 2 цієї статті замінити наступним чином:

Чинна редакція: "ч.2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором".

Пропонована редакція: "ч.2. За договором вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад протягом 3 робочих днів з моменту звернення вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
За договором строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад в день настання строку, встановленого договором. У разі звернення вкладника за вкладом до настання встановленого договором строку, банк зобов’язаний видати вклад у строк встановлений договором для цього випадку, але не пізніше 30 робочих днів від дня звернення".

У Національному банку пояснюють, що збільшення обсягів банківського кредитування залежить в першу чергу від наявності у банків вільних кредитних ресурсів. Акумулюючи великі обсяги фінансових ресурсів банки мають можливість направляти їх на операційну чи інвестиційну діяльність господарюючих суб’єктів, а також задовольняти поточні або довгострокові потреби своїх клієнтів. Головними продуктами та послугами на фінансовому ринку, що надають банки, є кредитування суб’єктів різних секторів економіки.

Проте, підкреслюють у НБУ, чинне законодавство не тільки не стимулює розвиток ринку довгострокових кредитів, але й навпаки, створює умови, за яких банкам економічно вигідно здійснювати короткострокове кредитування.

Так, вищевказана ч.2 статті 1060 Цивільного кодексу України передбачає, що незалежно від виду вкладу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника (умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною).

"Наявність в цивільному законодавстві норми, яка надає вкладнику право в будь-який час розірвати договір та забрати свій банківський вклад, не дає банку впевненості в тому, що залучені ним кошти будуть знаходитись в його розпорядженні, а отже, у банку існують великі ризики при фінансуванні довгострокових інвестиційних проектів. Таким чином, законодавство фактично не стимулює видачу банками довгострокових кредитів", - наголошують у Нацбанку.

В той же час, на даний момент для банків не встановлено термін, в який вони мають забезпечити видачу вкладу «на першу вимогу» і, відповідно, право вкладників на отримання коштів «на першу вимогу» залишається певним чином декларативною нормою, констатує банківський регулятор.

Нагадаємо, згідно зі статистикою НБУ, обсяг депозитів фізичних осіб у банках України за підсумками 2010 року збільшився на 60,6 млрд грн, або майже на третину (28,8%), і станом на 1 січня 2011 року склав 270,7 млрд гривень.