НБУ продовжує практику дискредитації гривні та стимулює штучний попит на іноземну валюту - експерт

Ключовими факторами нестабільності валютного курсу продовжують бути неякісна валютна та монетарна політика НБУ, відсутність прозорості у прийнятті рішень і діях НБУ, непідзвітність суспільству, у тому числі і через затягування формування ради НБУ, та повна непрофесійність і безпорадність комунікацій, йдеться у статті екс-заступника голови НБУ Ігора Шумила для DT.UA.

"НБУ так і не вибудував механізму оперативного регулювання валютного ринку та якісного реагування на виникаючі на ньому дисбаланси. В результаті на валютному ринку регулярно з'являються великі обсяги незадоволеного попиту та спостерігаються значні щоденні курсові коливання. Це значно посилює невпевненість суспільства та призводить до чергового зростання попиту на іноземну валюту. Водночас НБУ продовжує порочну практику проведення власних валютних аукціонів, що ще більше дестабілізує міжбанківський валютний ринок. Апофеозом непрофесіоналізму є послаблення саме в цей час тих валютних обмежень, що регулюють операції з валютними державними цінними паперами", - йдеться у статті.

За словами експерта, через це Україна отримала вже третій валютний ринок, що фактично унеможливило забезпечення валютної стабільності.

"Адже якщо Міністерство фінансів виставляє на продаж ОВДП на суму майже 500 млн дол., розрив між попитом і пропозицією на валютному ринку поглиблюється. Це чіткий сигнал його суб'єктам утримуватися від продажу іноземної валюти та продовжувати купувати її. Зрозуміло, що такі дії влади ще більше дестабілізували валютний ринок і призвели до посилення девальваційних очікувань", - наголошує автор.

Крім того, на думку Шумила, НБУ продовжує практику дискредитації гривні та стимулювання штучного попиту на іноземну валюту.

"Згубність політики НБУ підтверджують існуючі валютні обмеження та незняття всіх бюрократичних перепон, особливо щодо руху в країну іноземної валюти. Валютні обмеження було передчасно запроваджено (ще до застосування всього наявного монетарного інструментарію) та своєчасно (влітку минулого року) не скасовано. Вони виявилися надзвичайно неефективними - тільки офіційна статистика показує відплив із країни приватного капіталу у розмірі близько 17 млрд дол. за останні два роки. Вони ж стимулювали перехід у "тінь" значних обсягів валюти від експорту та імпорту, грошових переказів тощо. Створили великі труднощі для населення у разі виникнення потреби в іноземній валюті для закордонного відрядження, лікування тощо навіть за наявності у людини валютних депозитів. Значно ускладнили здійснення політики як самому НБУ, так і іншим, особливо легальному чесному бізнесу. Наявність валютних обмежень суттєво затримує і розбудову Нацбанком інструментів хеджування валютних ризиків та їх використання суб'єктами валютного ринку для забезпечення його стабільного розвитку", - йдеться у статті.

Нагадаємо, на думку Шумила, заявляючи про гнучкий валютний курс, на практиці НБУ здійснює політику його фіксації на певному рівні або в невеликому діапазоні. При цьому Нацбанк не бере жодних зобов'язань щодо його утримання або подальшої його динаміки в майбутньому.

Детальніше про монетарну політику НБУ читайте у статті Ігора Шумила "Чергова валютна криза: причини та можливі запобіжники на майбутнє" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".