Про це пише у своїй статті для DT.UA доктор економічних наук Олександр Шаров.
За його словами, прикладом для вивчання такого досвіду може служити Банк Англії. Спочатку він впливав на комерційні банки лише з точки зору морального (етичного) впливу, але згодом довелося перейти безпосередньо до нагляду за виконанням ними встановлених правил.
"У зв'язку з диверсифікацією фінансових операцій та взаємним переплетінням банківських, фондових та страхових операцій на початку нового тисячоріччя в Британії було створено Адміністрацію фінансових послуг (Financial Services Authority - FSA), до відповідальності якої перейшов і банківський нагляд. Але вже у 2012-му прийшло розчарування в його ефективності і банківський нагляд повернули до спеціально створеної структури Банку Англії – Орган пруденційного регулювання (Prudential Regulation Authority - PRA), який очолюється одним з заступників Голови Банку Англії", - йдеться у статті.
На думку Шарова, Нацбанк "проґавив" час для відокремлення банківського нагляду в окрему незалежну структуру з перспективою перетворення його на фінансового мега-регулятора і натепер кращим варіантом є зосередження на вдосконалені власного механізму банківського нагляду у відповідності зі стандартами Базельського комітету, маючи на увазі у якості стратегічних завдань 1) технічну готовність до участі в Європейському Єдиному механізмі нагляду (як частині "домашнього завдання" з євроінтеграції та 2) готовність взяти на себе функції лідера в системі єдиного фінансового нагляду (чому повинна сприяти більша активність Нацбанку в Раді фінансової стабільності).
Нагадаємо, на думку Шарова, відповідальність за здійснення валютно-курсової політики повинна плавно перейти до уряду, який має для цього свої важелі впливу: податкові, митні, ліцензійні тощо.
Детальніше про реформування НБУ читайте в статті Олександра Шарова "Національний банк України: час справжніх реформ" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".